Все про Японію
3) стабільного постачання населення дешевими продуктами харчування, зберігання природних і економічних ресурсів, перехід до економічної та індустріальної структури, що базується на високих технологіях, розвиток сільських районів для більш рівномірного розподілу промисловості і населення, забезпечення прогресу науки і техніки в інтересах довгострокового економічного розвитку і стабільності;
У стабільності суспільства гарантія легітимності.
Зміцнення легітимності за допомогою прийняття рішень у військовій сфері.
«Японія за своєю військовою могутністю вже займає перше місце серед неядерних держав світу і постійно нарощує зусилля в сфері свого військового будівництва» .
На противагу тим, хто виступав за повну вестернізацію Японії під гасло «Піти з Азії, ввійти в Європу», Японія фактично пішла шляхом «Наздогнати Європу, не йдучи з Азії» .
Конституція Японії декларувала відмову на «вічні часи» від війни, а також від погроз застосування збройної сили як засобу розв’язання міжнародних суперечок» (Ст.9). Для досягнення цієї мети Японія зобов’язувалася не створювати сухопутні, військово-морські і військово-повітряні сили, так само як і інші засоби ведення війни. Всупереч Конституції 1947 р., незабаром після її прийняття під найменуванням «сили самооборони» були створені сучасні армія і флот. Будівництво ЗС країни розвивається на підставі прийнятих у 1996 р. «Основних напрямків національної оборони» і буде здійснюватися по лінії удосконалення організації і поліпшення тактичного оснащення. Такий підхід до гарантування безпеки є і у сучасній концепції “Комплексного забезпечення національної безпеки Японії”, розробленої її правлячими колами в 70-х роках. Вона спрямована на об’єднання і підпорядкування інтересам безпеки зусиль нації в економічній, політичній, ідеологічній, правовій, дипломатичній і військовій сферах, а також приділяє особливу увагу таким сферам життєдіяльності суспільства, як культура, освіта, інформатика й екологія. У опублікованому Інститутом комплексних досліджень “Номура” доповіді “Стратегія до XXI сторіччя "Як перебороти кризу розвитку нації” у цьому зв’язку підкреслюється, що у вузькому сенсі слова національна безпека передбачає використання збройних сил у якості головного засобу захисту держави. Проте в широкому сенсі слова - це є діяльність уряду в таких сферах, як ідеологія, економіка, міжнародні стосунки, військове будівництво, тобто усе, що спрямовано на запобігання або ослаблення всіляких погроз розвитку нації зсередини і ззовні.
Мета влади - створити військовий ресурс для забезпечення необхідної безпеки збігається з метою представників найбільших концернів, що одержують величезні підряди на будівництво. У результаті задоволені усі: владна еліта, що гарантує військову безпеку країни в цілому і себе особисто; глави компаній, забезпечені замовленням, що гарантує стабільне зростання прибутку; робітники, забезпечені роботою в сферах, пов’язаних із ВПК. Як засіб для вирішення різноманітних геополітичних завдань, сили самооборони являють собою один із ресурсів легітимації влади.Подальша актуализація проблеми зміцнення безпеки визначена перегонами озброєнь, що зростає усюди в світі. Влада Японії буде змушена піти на прискорення темпів своєї мілітаризації, отже, і збільшення витрат на військові потреби на шкоду зростанню капіталовкладень у цивільні галузі економіки, а також на соціальні потреби при населенні, що швидко старіє. У цих умовах Японія змушена вирішувати у XXI сторіччі споконвічну дилему “гармати або масло”. Загальносвітова тенденція зростання нестабільності у ХХІ сторіччі потребує збільшення як витрат на розвиток вітчизняного ВПК, розробку нових дорогих військових технологій, так і на підтримку внутрішньополітичної стабільності у суспільстві в умовах уповільнення темпів економічного зростання.
Дипломатична політика і її вплив на легітимність влади.
Зміст дипломатії полягає в тому, що:
“ми проводимо її у своїх власних національних інтересах;
ми проводимо її для наведення мостів і встановлення порозуміння;
ми проводимо її для установлення миру і безпеки;