Все про Японію

І сьогодні, незважаючи на значні зміни, японська їжа відрізняється від західної як за рівнем калорійності, споживання білків і жирів, так і по своїй структурі. Вона продовжує зберігати специфіку: помітна питома вага крохмалистих речовин, перевага рослинних білків над тваринними, споживання істотної частки тваринного білку за рахунок рибних продуктів, велика частка рису і, звичайно, у цілому низька калорійність у порівнянні з іншими розвинутими країнами.

В даний час, коли культура здорового способу життя завойовує розуми людей, японська кухня здобуває все більше послідовників у різних країнах, оскільки асоціюється з поняттям правильного харчування. Дійсно, з'єднання традиційної їжі (рис, морепродукти, овочі, соя) із продуктами тваринного походження і фруктами сприятливо позначається на здоров'я. В усіх цивілізованих країнах рекомендується менше вживати в їжу тваринних жирів, продуктів, що містять холестерин, цукор і сіль, а більше утримуючу клітковину. І саме японська кухня відповідає таким рекомендаціям. І немає нічого дивного в тім, що повсякденна японська їжа користується все зростаючою популярністю за рубежем, де починають їсти сусі, місо, тофу і соба. Підігріваючи інтерес до японської кухні, не тільки японські кулінари, але і їхні послідовники в різних країнах відкривають численні школи, видають багато книг і брошур з рецептами. Як гриби ростуть ресторани японської кухні. Вони вже завоювали, наприклад, західне узбережжя США, де традиційно проживали японські переселенці, Париж, Лондон, а тепер вже з'явилися й у Москві та Києві.

На перший погляд японські блюда можуть показатися екзотичними і потребуючими особливих продуктів. Однак пропонованими рецептами цілком можна скористатися й у наших умовах. По-перше, тому що в нас з'явилися багато кому раніше не відомі овочі і фрукти, м'ясо птаха і риба, морепродукти, різноманітні спеції, а також продукти із сої; тофу, що готується по японській рецептурі, можна, наприклад, купити навіть у звичайному супермаркеті. По-друге, тому що ряд продуктів цілком взаємозамінний. Наприклад, саке можна замінити горілкою, мірін - десертним вином, сіітаке - вешанкою, білими грибами, підберезниками, красноголовцями або опеньками; лук-батун і порей - зеленим, їстівну хризантему - шпинатом, рисовий оцет - яблучним. Крім того такий екзотичний компонент деяких японських блюд як кампе (нарізаний смужками сушений гарбуз) цілком можна заготовити взапас восени дома. Сісо, як і інші рідкі ароматичні рослини, поступово попадає в поле зору городників і вирощується на присадибних ділянках. І взагалі господаркам не забороняється виявляти власну фантазію.

Токіо

Токіо - столична префектура. Розташована на рівнині Канто Тихоокеанського узбережжя острова Хонсю.

В адміністративному відношенні столична префектура Токіо складається з 23 спеціальних районів, 26 окремих міст, 7 селищ і 8 сіл. Адміністративно до неї відносяться острови Ідзу і Огасавара. Площа префектури - 2156,8 кв. км, населення - 11 772 тис. чол. (1995). У тому числі площа самого міста - 615,8 кв. км, населення - 7966 тис. чол.

Місто Токіо засновано в 1457 р. як феодальний замок в рибальському селі Едо; до 1868 р. був резиденцією сьогунів. Після реставрації Мейдзі - місцеперебування імператора і уряду. Тоді ж отримав свою нинішню назву Токіо - Східна столиця.

До 60-х р.р. Токіо був осереддям великого числа підприємств оброблювальної промисловості, в даний час багато крупних підприємств винесено за міську межу, в місті ж розвиваються переважно наукоємкі і високотехнологічні виробництва. В місті налічується близько 50 тис. підприємств, 66,5% з них мають до 10 чол. працівників. У сфері обслуговування зайнято 55% працюючих жителів міста.

Останніми роками Токіо увійшов до числа найбільших фінансових центрів світу. За об'ємом фінансових операцій Токійська фондова біржа порівнянна із знаменитими фондовими біржами Нью-Йорка і Лондона.

Токіо - основний транспортний вузол країни з двома міжнародними аеропортами; до нього сходяться лінії швидкісних залізниць і швидкісні автостради, для яких через квартали з щільною забудовою прокладені шляхопроводи з складними багатоярусними розв'язками. Місто пронизано розгалуженою сіттю ліній метрополітену і наземних електропоїздів - головного виду масового суспільного транспорту. Щодня послугами транспортної системи міста користується близько 25 млн. чол.Токіо - науковий і культурний центр з найстарішими приватними і державними університетами країни - Токійським, Васеда, Кейо, Хосей, Хітоцубасі і ін. В місті більше 400 картинних галерей, а також декілька десятків державних, муніципальних і інших музеїв. Один з найбільших - Токійський національний музей (1871), що є і важливим науковим центром. В ньому зберігається 85 тис. творів живопису, скульптури, прикладного мистецтва. Виділяються також Токійський національний науковий музей (природничонаукові колекції - близько 500 тис. експонатів), Національний музей сучасного мистецтва (1952), Музей японського народного мистецтва (1936), деякі приватні галереї.