Все про Японію

•не можна розмахувати або вказувати паличками на кого-небудь або що-небудь.

Основи формування легітимності влади в Японії

Влада і народ: проблема взаємодії, і вплив етнопсихологічних особливостей на процес легітимації политичної системи.

Теоретичний аналіз легітимності влади; співвідношення легальності і легітимності влади, зокрема в Японії.

Легітимність - це процедура суспільного визнання будь-якої дії, діючої особи, явища чи факту. Легітимна влада характеризується як правомірна та справедлива. Легітимність пов'язана з вірою біль-шості населення в те, що чинний устрій є найкращим для даної країни. Розроблена М.Вебером концепція трьох ідеальних (чистих) типів легітимності виокремлює раціональну, традиційну та харизматичну легітимність, виходячи з особливостей джерела влади. Варто одразу зазначити той момент, що усі ці типи в більшій або меншій мірі знаходять своє місце в Японії:

владна система цієї країни склалася історично і більшість її інститутів функціонує на засадах традиційності (що характеризує традиційну легітимність);

владна система сприймається як єдине ціле, як єдиний захисник, в якого вірять і довіряють, вона керує порядком і протистоїть хаосу (ця ознака відповідає харизматичному типу);

владна система функціонує у розвинутій правовій державі із сформованою законодавчою базою та діючими нормами права (що є ознакою раціональної легітимності).

В.М. Якушик виокремлює "види легітимності, які розглядаются як важливі та однопорядкові, проте в теоретичному плані як другорядні у порівнянні з ознаками, що є основою для розрізнення типів легітимності. У рамках теоретико-методологічного підходу, пов'язаного із сприйняттям запропонованої М.Вебером типології легітимності, види легітимності можуть виокремлюватися

виходячи з різниці в природі (онтології) носіїв влади – конкретних суб'єктів політичної системи чи частин механізму держави, функціонування яких оцінюється більшістю населення як правомірна, тому авторитетна діяльність. Тут можна говорити не лише про легітимність політичної системи вцілому (Д.Істон) чи держави, але і про легітимність влади:

1)голови держави;

2)парламенту та його органів;

3)уряду та його складових;

4)верховного суду та судейського корпусу вцілому тощо;

виходячи із специфіки територіальної сфери функціонування органів влади, можна виокремити легітимність:

1)наднаціональних;

2)загальнонаціональних (центральних);

3)регіональних;

4)місцевих органів влади;

виходячи з особливостей соціально-стратової сфери сприйняття конкретної влади як законної, існують різні види легітимності для різних: