Все про Японію

У результаті зростаючої ролі держави в економіці легітимність влади визначається її економічною ефективністю. На кінець 80-х років базові технології розвитку суспільства були з’єднані з інформаційними; сформувалася якісно нова технологічна структура, як в економічній, так і в соціальній сфері. Головні цілі, на які орієнтовані японські індустріальні розробки на 2010-2020 рр. – це технічні засоби штучного інтелекту. Таким чином формується нова база технологічного розвитку: перехід від етапу автоматизації та інформатизації до етапу автоінтелектуалізації. “Японці все глибше визнають приналежність до «своєї» цивілізації, шукають причини свого економічного успіху саме у традиційних інститутах, а всі негативні наслідки, включаючи наркоманію, проституцію, порнографію (крім хіба-що корупції) пояснюють негативним впливом Заходу» .

Макроекономичні проблеми та їх вплив на легітимність влади.

«За даними Управління економічного планування ВВП країни у 1998 календарному році зменшився на 2,8%. У четвер-тому кварталі вказаного року ВВП зменшився на 0,8%, а це зниження триває вже п’ятий квартал підряд — свого роду рекордний показник за післевоєнний період».

Розвиток негативних тенденцій в економіці країни останніми роками і в першу чергу подальше зменшення внутрішнього та зовнішнього попиту на фоні напруги у кредитній сфері призвели до значного зменшення капітоловкладень і, як наслідок, до зменшення виробництва майже у всіх сферах японської промисловості. З другої половини 1998 р. у звітах провідних державних і приватних економічних організацій та інститутів при характеристиці ситуації у промисловості термін «застій» було замінено на «спад».

Спад приватного споживання.

Такий значний спад в економіці Японії у 1998 році став продовженям рецесії, що почалася у квітні 1997 року, коли уряд збільшив споживацький податок з 3% до 5%, разом с збільшенням тягаря медичних послуг та інших витрат у соціальній сфері, гроші на які йшли із сімейних бюджетів. Загальна атмосфера невпевненості населення у перспективах свого матеріального стану на фоні економічних труднощів значно зменшило приватне споживання протягом 17 міс. з 21, що пройшли з квітня 1997 р.

Спад ділової активності в Японії вплинув на діяльність японських компаній, що були змушені зменшувати ціни на свою продукцію, зменшувати зарплатню персоналу, кількість робочих місць і інвестиції в устаткування .

Напруга на ринку кредитних ресурсів посилюється величезним обсягом так званих “непрацюючих” чи “безнадійних” боргів, що з’явилися у провідних фінансових інститутів країни у період економіки “ мильного пузиря ” на рубежі 80-90-х рр. Формується новий підхід держави до банків. Розцінки на банківські кредити будуть встановлювати-ся по міжнародних конкурентоспроможних ставках. З 2000 року вартість капіталу для японських компаній буде дуже високою, що може призвести до підняття планки безробіття до 10%.Фактором значного спаду в Японії стало запізнення з структурною перебудовою японських підприємств, що обтяжені зайвою і часто неефективною (із-за традиційних принципів пожиттєвого найму і руху по службовій драбині в залежності від трудового стажу) робочою силою, а також неприбутковими виробничими потужностями, які почали втрачати конкурентоспроможність порівняно із американськими та західноєвропей-ськими компаніями.

Потреба у реструктурізації сільського господарства вцілому, яке ще у 80і вичерпало ресурси “моделі розвитку, що наздоганяє”, що характеризується екстенсивними метода-ми зростання.

Зростання безробіття, як дестабізуючого фактору.

«Повністю поховавши міф про пожиттєву працю людей на своїх фірмах, японські компанії підіймуть тепер рівень безробіття вище, ніж американці – більш ніж до 6 % за 2000 рік: вони зменшують кількість кадрів і здійснюють реформи своєї діяльності так само ефективно, як це робили американські фірми років десять тому» . «Рівень безробіття у березні 1999 р. досяг 4,6 %, але цей рекорд за весь післявоєнний час може бути побито, якщо виправдаються прогнози про те, що у 1999 ф.р. (закінчується у березні 2000 р.) по-казник безробіття зросте до 5%.

Кількість банкрутств японських компаній (рахуються компанії, що мають борги у розмірі 10 млн. ієн та вище) у 1998 р. збільшилася порівняно із 1997 р. на 17,1%. Це другий за рекордністю показник - за весь послявоєнний період».