Все про Японію

Заходи влади щодо боротьби за укріплення технократичної легітимності.

Недивлячись на масу серйозних негативних тенденцій, що охопили японську економіку в останні роки, особливо в 1998 р., було б передчасним говорити про те, що в країні розвиваються необоротні господарські процеси. Фундаментальні основи економіки Японії, на яку припадає 14-15% ВВП світу, поки залишаються не порушеними серйозною ерозією.

Економічний план на (1999-2008 ф. рр.), розроблений за вказівкою прем’єр-міністра К.Обути їм же створеним консультативним органом за назвою Рада з економічної стратегії. План передбачає перебудову економіки і фінансової системи в три етапи.

На першому етапі він припускає протягом 2001 р. вийти на темпи приросту ВВП у 2%. На цьому ж етапі влада має намір проводити таку фіскальну і грошову політику, що дозволила б позбутися пресингу дефляції.

На другому етапі (2001-2002 ф. рр.) після того, як економіка повернеться на шлях самодостатнього розвитку, уряд повинен відійти від практики стимулювання економіки за допомогою фіскальних методів.

На третьому етапі (2003-2008 ф. рр.) буде проводитися нейтральна грошова політика для того, щоб дати уряду можливість реструктурувати свою дефіцитну систему фінансів. З цією метою план передбачає скорочення держвитрат і продаж значної частини держвласності.

З метою пожвавлення ділової активності в промисловості країни, наприкінці 1998 р. Міністерство зовнішньої торгівлі і промисловості (МЗТП) Японії розробило заходи під назвою «Основні напрямки пожвавлення ділової активності в промисловості Японії», що були затверджені в січні 1999 р. Заходи МЗТП включають основні напрямки та створення нових видів діяльності і робочих місць.

Соціальная система та її вплив на ставлення до влади.

Видатне економічне зростання Японії супроводжувалося цілою низкою проблем, таких як зайва концентрація населення в міських зонах, зниження його чисельності в сільських зонах, погіршення екологічної ситуації. Назріла нагальна потреба поліпшення системи соціального забезпечення і розширення капіталовкладень у соціальну сферу.

У сферу даної діяльності входять різноманітні перерахування з бюджету на програми допомоги населенню, особливо бідним, соціальні страхові програми, медичне обслуговування населення, фонди захисту від безробіття. Соціальна допомога надається тим, хто не може самостійно заробляти на життя. Соціальне страхування підрозділяється на такі види: медичне, пенсійне, по безробіттю. Медичне страхування здійснюється з тих кощтів, що відраховуються від зарплати і коштів, що виділяються державою. Пенсійна система заснована на національній страховій програмі, що обов’язково поширюється на кожного члена суспільства. Для захисту від безробіття існує спеціальна страхова система, крім цього державою при сприянні підприємців створюються нові робочі місця.Забезпечення великої кількості населення різноманітними видами соціального страхування є одним із проявів легітимації влади. До цієї ж категорії можна віднести і пенсійне забезпечення по старості. Важливим компонентом загальної системи соціального захисту людини у сучасній Японії є також забезпечення добробуту осіб похилого віку, інвалідів і малолітніх дітей. Страхування здоров’я являє собою ще один компонент загальної системи соціального захисту людини в сучасному японському суспільстві, воно торкається інтересів усіх без винятку прошарків суспільства. Даний аспект являє собою процес легітимації, що оснований на «прагматичному підпорядкуванні». Люди бачать, що робить для них держава, бачать реальну допомогу і захист і саме в силу цього вони визнають ту владу, що піклується про них.

Японія повинна адаптувати свою індустріально-господарську систему до змін, що відбуваються у світовій економіці. При цьому необхідно прагнути досягнення цих цілей:

1) стабілізації цін із забезпеченням стабільних темпів розвитку економіки і проведення реформи в структурі зайнятості, щоб скорегувати дисбаланс попиту і пропозиції робочої сили;

2) поліпшення умов життя і гарантія їхньої стабільності можуть бути досягнуті шляхом модернізації системи соціального забезпечення, надання житла з поліпшеними умовами, проведеня екологічних захисних заходів, розширення соціальних капіталовкладень;