Харчова промисловість України

Внаслідок звуження ринків збуту незадовільно вико¬ристовуються виробничі потужності в ряді галузей харчо¬вої промисловості. Частину потужностей окремих підприємств доводиться консервувати, а деякі з них вза¬галі припинили виробництво. Зокрема, законсервовано потужності птахозабійних цехів у Криму, чотири роки не працює ВАТ "Сімферопольський птахокомбінат", з жовт¬ня минулого року зупинено ВАТ "Євпаторійський м'ясо¬комбінат", Городоцький завод продтоварів і цикоросу-шильний завод, завод мінеральних вод у Славутському районі Хмельницької області.

Тим часом ряд підприємств нарощують темпи випуску продукції. Так, ВАТ "Феодосійський м'ясокомбінат" збільшив виробництво м'ясних консервів втричі, АТ "Він-ницям'ясо" консервів — на 35,1 % і ковбасних виробів — на 17,8 %. Стабільно впродовж останніх років працюють ЗАТ "Оболонь" (М.Київ), львівські підприємства — м'ясопе-реробне "Прикарпаття", кондитерська фірма "Світоч", "Кока-Кола Аматіл-Колос"; у Сумській області — акціонерні товариства "Крафт Якобз Сушард "Україна", "Сумський м'ясокомбінат", завод продтоварів та лікеро-горілчаний завод, "Роменський завод ЗНМ"; Кам'янець-Подільський і Шепетівський м'ясокомбінати, Хмельницькі кондитерська й макаронна фабрики та інші, які змогли знайти своє місце на товарному ринку, підтримують рівень виробництва, за¬лучають інвесторів для модернізації виробництва й онов¬лення асортименту продукції.

За рахунок іноземних інвесторів у Дніпропетровській області реконструйовано технологічні лінії на пив-комбінаті "Дніпро", олієекстракційному заводі, молочно¬му комбінаті "Придніпровський", макаронній фабриці, крохмале-патоковому комбінаті. У ряді областей зросло виробництво продовольчих товарів: ковбасних виробів — у Вінницькій, Волинській, Луганській, Тернопільській, Хмельницькій і Чернігівській; макаронних виробів — в Іва¬но-Франківській, Сумській, Хмельницькій і Чернігівській;

маргаринової продукції — у Львівській, Одеській і Харківській областях.

Для підвищення якості та конкурентоспроможності продукції на підприємствах харчової промисловості ос¬воєно значну кількість нових видів продуктів. Так, на Вінниччині розроблено й впроваджено 149 нових ви¬робів, на Волині — 209, у Дніпропетровській і Сумській областях — майже по 100, в Одеській — 50. Колектив Одеського НВО "Консервпромкомплекс" розробив тех¬нологію 10 найменувань консервів лікувально-профілак¬тичного призначення для дітей раннього віку.

Для здешевлення продукції та прискорення обігу коштів розширено мережу фірмової торгівлі. Лише в Сумській області створено 152 фірмових магазини й кіос¬ки, з них — 23 торгують м'ясопродуктами, 49 — молоко-продуктами, 25 — хлібом і хлібопродуктами, 22 — кон¬сервною продукцією.

Фінансова скрута, недосконалість податково-кредит¬ної системи, нестача обігових коштів змушують деякі підприємства вдаватись до переробки сільськогоспо¬дарської сировини на давальницьких умовах, використо¬вувати бартерну форму товарообміну. Завдяки виділен¬ню кредитних ресурсів для закупівлі цукрових буряків і насіння соняшнику, торік зменшилося виробництво на давальницьких умовах цукру,;— з 93 до 59 %, олії — з 80 до 70 %. Водночас випуск'-^борошна на давальницьких умовах зріс з 25 до 44 %, крупів — з 46 до 83, масла тва¬ринного — з 20 до 23, м'яса — з 17 до 19 %. Питома ва¬га бартерних операцій у харчовій промисловості торік становила 21,8 %, що майже вдвічі менше, ніж у промис¬ловості країни в цілому. Проте в деяких галузях вона за¬лишається ще основною формою розрахунків: у цукровій — 67,5 %, рибній — 61,3, плодоовочеконсервній — 43,3, масло-сироробній — 31,6, олійножировій — 25,9 %.Давальницька схема переробки сировини та бартер¬ний обмін товарів створюють умови для порушення по¬даткового законодавства, пов'язаного з несплатою по¬датку на додану вартість, акцизного збору, реалізацією продукції за цінами, нижчими від № собівартості, що по¬глиблює процеси тіньової економіки. У цих умовах не¬обхідно законодавче обмежити виробництво продукції на давальницьких умовах, а також частку товарообмінни операцій у загальному обсязі реалізації та запровадит санкції за її перевищення.

Непросто відбувається структурна перебудова галузі хлібопродук¬тів. Аби відчути це, досить пог¬лянути на показники роботи заготівель¬них та зернопереробних підприємств. Приміром, за 1990-1995 роки виробниц¬тво борошна зменшилося з 7671 тисяч тон: до 4551, крупів — з 962,4 до 389 тисіч, макаронних виробів — з 360,3 до 214,2 тисяч, хліба й хлібобулочної продукції — з 6701 до 3848 тисяч тонн. Отже, потенційні можливості підппРИЄМСТВ використовуються далеко не повністю.

Значне скорочення обсягів виробниц¬тва, лібералізація цін на сировину, ма¬теріально-технічні ресурси й послуги призвели до підвищення собівартості, а відтак і цін на зернову продукцію. Особ¬ливо зросли оптові ціни підприємств борошномельно-круп'яної промисло¬вості. Водночас калорійність харчуван¬ня Заселення зменшилася на 26,4 від¬сотка. Значно збіднів раціон білково- й вітаміновмісних продуктів, овочів, фрук¬тів тощо. Натомість понад фізіологічні норми люди споживають хлібопродук¬ти, питома вага яких у структурі хар¬чування сягає 44 відсотків.