Харчова промисловість України

На внутрішньому ринку продовольства України продовжується зростання цін. Проте темпи підвищення їх істотно різняться по ок¬ремих продуктах, зокрема: за період із серп¬ня 1995 р. по серпень 1996 р. найнижчі вони були на олію, яблука, цибулю, цукор і картоп¬лю, а найвищі — на хліб і хлібопродукти, мо¬локо, кондитерські вироби. Якщо індекс пари¬тету цін у державній і кооперативній торгівлі (порівняно із хлібом пшеничним із борошна І сорту) становив по олії 7,9%, яблуках — 8,9, цибулі — 14,9, цукру — 19,6, картоплі — 20,3%, то по хлібу житньому — 100,8%, мо¬локу — 92, кондитерських виробах — 82—94, м'ясу і м'ясопродуктах — 52—84%. На міських ринках підвищення цін на продукти харчуван¬ня відбувається меншими темпами, ніж у дер¬жавній і кооперативній торгівлі. У цілому ціни на продукти харчування збільшилися за вка¬заний період на 44,7%, а на непродовольчі товари — на 87,6%.

Аналіз еластичності попиту за доходами показує, що із скороченням своїх доходів спо¬живачі розширюватимуть купівлю продуктів низької категорії (коефіцієнт еластичності ста¬новить 0,3—0,35) — картоплі, капусти, столо¬вих буряків тощо. Тому виробництво цих про¬дуктів має більші шанси на розширення. А на тваринництво, садівництво, виноградарство, навпаки, за умов самоухилення держави від регулювання ринкових відносин чекають застій і скорочення виробництва.Прогнозоване насичення внутрішнього ринку продовольством й необхідність вико¬нання експортних торгових зобов'язань зу¬мовлюють потребу не тільки стабілізувати, а й збільшити у найближчій перспективі вироб¬ництво сільськогосподарської продукції на 5— 10%. Проте наявність потрібної кількості про¬дукції буде лише першою передумовою для формування ринку продуктів харчування. Низькі, конкурентоздатні затрати на вироб¬ництво — друга передумова. І нарешті, вирі¬шальне значення матиме постійне забезпе¬чення високої якості запропонованих на рин¬ку продуктів, розширення їх асортименту тг поліпшення зовнішнього оформлення товару Щоб подолати негативні тенденції у роз витку ринку продовольства, слід, насамперед посилити державне регулювання ринкови; відносин, підвищити ефективність викорис тання ресурсів, розширити державну допомо гу господарствам. Держава може здійснюва ти регулювання ринку через цінову й кредит но-податкову політику. Цінова політик. держави тільки тоді буде ефективною, коп ціни на сільськогосподарську продукцію за безпечать необхідні темпи розширеного віл творення виробництва, а прибуток на вкладе ний капітал буде не нижчим, ніж за інших не прямів його використання. Це є можливим з умов прийняття Закону України про використання мінімальних цін на сільськогоспода; ську продукцію, надання державних дотацій сільськогосподарському виробництву, розшірення, у першу чергу, експортних субсидій і скасування ПДВ. А щодо кредитної політики, то тепер доцільно видавати безпроцентні кре¬дити на закладання багаторічних насаджень і догляд за ними до вступу їх в експлуатацій¬ний період, а також у 8—10 разів зменшити існуючі кредитні ставки і в 2—3 рази продов¬жити строки повернення кредитних сум. Ни¬нішні надто високі податки та проценти на по¬зичковий капітал буквально розоряють сіль¬ськогосподарські підприємства.

Поліпшити економічне становище госпо¬дарств могло б впровадження такого заходу, як повернення з бюджету суми ПДВ, випла¬ченої постачальникам за виконані роботи, на¬дані послуги, придбані матеріальні ресурси, пальне, основні засоби виробництва й нема¬теріальні активи.

У період переходу до ринкової економіки (поряд із розвитком нових, конкурентоздатних джерел поставок засобів виробництва, а та¬кож нових каналів збуту, зберігання, перероб¬ки і розподілу продукції) слід поліпшити дер¬жавні поставки, відновити держзамовлення на всі види сільськогосподарської продукції, роз¬ширити інтервенційні заготівлі.

Доцільно практикувати укладання ф'ючерсних контрактів, пільгове кредитування сільськогосподарських підприємств, забезпе¬чення зустрічного продажу їм необхідних ре¬сурсів за пільговими цінами.

Слід розширити захист вітчизняних това¬ровиробників, 1 зокрема:

збільшити митний податок на імпорт про¬дуктів;

скасувати попередню оплату та податок (акциз на спирт) на експорт продуктів;

увести граничну торговельну надбавку (не більшу 20%) на вітчизняну сільськогоспо¬дарську продукцію;

створити сприятливі умови для увезення ресурсів, необхідних для впровадження прог¬ресивних технологій вирощування й перероб¬ки продукції, звільнивши господарства від сплати митного податку та ПДВ;

реалізувати комплекс заходів щодо роз¬ширення зовнішнього ринку сільськогоспо¬дарської продукції і продуктів її переробки.