Харчова промисловість України

У структурі агропромислового комп¬лексу галузь хлібопродуктів — пріори¬тетна, особливо з огляду на забезпечен ня населення продовольством, а тваринництва — комбікормами:

Тому важлива науково-технічна передумова подальшого розвит¬ку галузі — сертифікація сіль¬ськогосподарської сировини та харчових продуктів з борошна. Таким чином можна буде ефек¬тивно визначити якість продук¬ції, забезпечити ретельний кон¬троль за дотриманням економіч¬них вимог, підвищити конку¬рентоспроможність виробів.

Але матеріально-технічна база галузі хлібопродуктів не відповідає сучасним вимогам, характеризується значною спрацьованістю обладнання. Це негативно позначається і на економічних показниках. При¬міром, спрацьованість основ¬них виробничих фондів у га¬лузі сягає 48 відсотків, а тем¬пи оновлення їх основної час¬тини значно відстають від пот¬реби. Стосовно основної части¬ни вони становлять менше 56 відсотків на рік. Рівень меха¬нізації праці на підприємствах не перевищує 50—60 відсотків. Продуктивність праці в галузі в 2—3 рази нижча, ніж на спо¬ріднених підприємствах у за¬рубіжних країнах з розвине¬ною економікою.

Для створення міцної мате¬ріально-технічної бази на часі — активне формування і наг¬ромадження інвестиційного потенціалу, перетворення амортизацій у найважливіший реноваційний ресурс, впровад¬ження сучасних технологій то¬що. Нині найголовніше завдан¬ня підприємств галузі — поліп¬шення їх фінансового стану. Визначальний чинник платосп¬роможності тут — стан обігових коштів, які розпорошуються че¬рез постійне зростання дебітор¬ської заборгованості. отже, ефективне викорисгання коштів — пріоритетний напрямок фінансо¬вої діяльності підприємств. Ре¬алізувати його можна за допо¬могою стабілізації виробництва. При зменшенні обсягів випуску продукції ефективність вико¬ристання обігових коштів неми¬нуче погіршується. Це зумовле¬но тим, що обсяги сировини, ма¬теріалів, інших ресурсів і пали¬ва зменшуються швидшими темпами, ніж обсяг випущеної продукції.

Нині керівники заготівель¬них і зернопереробних підп¬риємств особливу увагу мають звернути на норматив власних обігових коштів. Він має бути орієнтиром для підтримання фі¬нансового стану виробництва на рівні, що забезпечить нормаль¬ний реалізаційний і відтворю-вальний цикли. А ще потрібна структурна перебудова з ураху¬ванням наявного інвестиційно¬го та інноваційного потенціалів.

Питома вага будівель і спо¬руд у структурі основних фон¬дів на підприємствах галузі хлібопродуктів становить 75-80 відсотків. Особливо висока вона на хлібозаготівельних підприємствах — близько 60 відсотків. Дещо нижча на зер¬нопереробних виробництвах. Водночас в інших галузях на¬родного господарства вона ста¬новить лише ЗО відсотків вар¬тості основних фондів. Це зу¬мовлено специфікою галузі хлібопродуктів, де значно нижча питома вага обладнан¬ня. Торік його частка в загаль¬ній вартості виробничих фон¬дів дещо перевищувала 17 від¬сотків.Особлива увага сьогодні — вмілому використанню капіта¬лу. Адже постійно відчувається гостра нестача інвестицій при зростанні вартості капітального будівництва, техніки, створен¬ні капітале- та науковоємких виробництв. Звісно, модернізу¬вати діючі підприємства потріб¬но. Але робити це широкомас¬штабне доцільно лише тоді, ко¬ли прибутки підприємств будуть достатніми для створення фон¬дів нагромадження і споживан¬ня, а банки кредитуватимуть довгострокові інвестиційні про¬екти. Альтернативи тут не існує. Які ж джерела фінансування можна залучити для технічно¬го переоснащення галузі?

Передусім прибуток, що за¬лишається на підприємствах, спрямовується на реконструк¬цію і технічне переоснащення виробництва. Потім — аморти¬заційні відрахування. Адже під¬вищення інвестиційної актив¬ності безпосередньо пов'язане із ставленням до амортизації як основного ресурсу та фінансово¬го джерела капіталовкладень. Уповільнити старіння основних фондів можна й завдяки прис¬кореній амортизації — головно¬му напрямку відновлення основ-нихвиробничих фондів. Одне джерело фінансування — кошти від приватизації під¬приємств галузі хлібопродук¬тів, які можна спрямувати на технічне й технологічне онов¬лення виробництва. І, нареш¬ті, доцільно залучити гроші ко¬мерційних банків, а також на¬селення та приватизаційні сер¬тифікати. Це підвищить приваб¬ливість підприємств галузі для потенційних інвесторів.

Важливий напрямок струк¬турної перебудови підприємств галузі та необхідний засіб змен¬шення негативного впливу на економіку — відновлення на ви¬робництвах випуску споживчих товарів через модернізацію від¬повідних цехів.

Одне слово, в умовах ринко¬вої економіки господарникам розраховувати слід передусім на власні сили, кмітливість, пра¬цьовитість.

2.1.