Харчова промисловість України

Потреба державного регулювання ринку зумовлюється й характером перерозподілу капіталу. У більшості випадків нині великі цінності наживаються не працею, а приходять до їх власників ніби самі по собі (завдяки службовому положенню, родинним і дружнім зв'язкам тощо) і незалежно від яких-небудь х планів. Це бездіяльнежиття робить людей часто не тільки недосвідченими, але й нездатними до тієї розумової діяльності, яка необхідна для того, щоб передбачити тих або інших заходів регулювання их відносин.

Перехід до ринкової економіки докорінно змінює мету й завдання виробництва. Якщо головною метою виробництва за часів адміністративно-командної було виконанняння плану, то в умовах функціонування ринкових відносин — одержання максимального прибутку на капітал. Основою виробництватва стає пріоритет споживачів ринку. Виробництво продукції слід оріентувати на ринок — на найповніше задовільнення потреб споживачів та одержання максимального прибутку. Основними принципами функціонування цих відносин мають бути: ощадливість, конкуренція, захист споживачів і товаровиробників

Ощадливість зберігає й нагромаджує капітал Усе те, що зберігається з одержаного , додається до свого капіталу. Потім ці збереження витрачаються на розширення виробництва, переробку продукції чи на розвиток торгівлі, а також створюють можливості і іншим господарям дати позички під проценти тобто за певну частину прибутку. Отже, ощадливість приводить у рух додаткову кількість праці, яка створює додаткову вартість.Коннкуренція — це вільне суперництво товароивиробників. Конкуренція спонукає кожного спрямувати зусилля на підвищення певного рівня виробництва, родючості та ефективності виробництва, інтенсивлення господарства в інтересах самозахисту та збільшення прибутку на вкладений капітал. Адже ринкова система — це жорстокий механізм перерозподілу доходів. Навпілмонополія, яка переважає до цього часу, є великим ворогом такого господарства. Усі нові джерела доходу: заробітна плата, рента і прибуток на капітал, завдяки моноополії стають менші, ніж це було б за конкуренції, зазначав Адам Сміт. Конкуренція вигідна основній масі народу ще й тому,що сприяє насиченню ринку товарами і примушує продавати їх дешевше. Формування ринку продовольства відбуватиметься коли в конкурентній боротьбі за «продовольчі гроші» замовників і споживачів буде впроваджена технологічна дисципліна, якість, асортимент продукції, тобто технологічну дісцпліну будуть диктувати замовник і споживач продукції. Побоювання втратити замовника стримуватиме виробників від обману і стимупюватиме виробництво й надходження до споживачів високоякісної продукції.

Захист споживачів і виробників продукції повинен здійснюватися у результаті розроб¬ки й реалізації системи антимонопольних за¬конодавчих актів. Серед останніх вирішальне значення мають роздержавлення, правовий захист, оборот капіталу, приватизація та опо¬даткування прибутків монополістів. Слід на¬дати чинності законодавству, що регулює пи¬тання власності, продажу, оренди й закладан¬ня землі, стимулює розвиток конкуренції, регулює контракти на закупівлю та продаж продуктів, затверджує необхідні нормативи функціонування ринкових відносин. Захист сільськогосподарських товаровиробників про¬дукції від імпорту й монополії у переробці й торгівлі здійснюватиметься як державою, так і через об'єднання виробників, створення власних переробних і торговельних коо¬перативів. Захист споживачів продукції за¬безпечується також системою контролю за якістю продукції, встановленням обов'язкових стандартів якості. Спеціалісти-контролери за два тижні до початку збирання врожаю зобо¬в'язані відбирати на місці вирощування куль¬тур проби продукції для лабораторного ана¬лізу на рівень забрудненості радіонуклідами, нітратами і пестицидами. Повторному контро¬лю повинна піддаватися кожна партія про¬дукції безпосередньо при надходженні на ри¬нок.

Одним із важливих заходів захисту спо¬живачів є регулювання рівня цін на продукти, яке може здійснювати держава, нагромаджу¬ючи їх запас і доставляючи потім на ринок при зростанні попиту.

Перехід до ринкової економіки можливий за таких умов: свобода підприємництва й тор¬гівлі, свобода переміщення праці й капіталу від однієї галузі до іншої, наявність різних форм власності (приватна, колективна, дер¬жавна) на основні засоби виробництва, лікві¬дація земельної і банківської монополії, роз¬ширення прав успадкування, розвиток коопе¬рації (збутової, постачальної, обслуговуючої), використання найманої праці, пробудження в населення підприємницького мислення й за¬безпечення його широкою інформацією, на¬явність міцної влади, правове забезпечення виконання договорів і зобов'язань, надійний захист власності. Останнє зумовлюється тим, що розвиток ринкової економіки неминуче призведе до розшарування суспільства, появ¬ляться не тільки багаті люди, але й велика маса бідняків. А як відомо, розкіш багача зав¬жди збуджує обурення бідняків, котрі, гнані нуждою, намагатимуться заволодіти цим ба¬гатством. Тому власники великих цінностей, придбаних працею багатьох років, а можли¬во й поколінь, можуть спати спокійно лише тоді, коли їх надійно охороняє держава.

Ринкова економіка — це не просто вели¬ка кількість ізольованих і відокремлених рин¬ків. Вона є туго сплетеною сіткою цін, де змі¬ни на одному ринку викликають багаточи-сельні й значні зміни на інших ринках. Особливо великий вплив на формування рин¬ку продовольства справляє розвиток ринку землі, робочої сили й капіталів.За останні п'ять років значно змінилася ситуація на ринку продовольства України — різко скоротилися справжній попит і пропози¬ція. При цьому темпи зниження попиту наба¬гато перевищили зменшення пропозиції. По багатьох продуктах ринок із дефіцитного став перенасиченим. У нашій країні зникли черги покупців, але виникли певні труднощі з про-дажею продуктів. Хоч збільшилася їх реаліза¬ція на міських ринках безпосередньо насе¬ленню в рахунок оплати праці шляхом бар¬терних угод, проте ще значна кількість виро¬щеної сільськогосподарської продукції не зна¬ходить збуту, згодовується худобі або псуєть¬ся. Тільки в торговельних організаціях втра¬ти, наприклад овочів, становлять щорічно 11—13%. У той же час високими темпами розширюється імпорт продуктів. Це позбавляє наших селян роботи й засобів до існування. Спад попиту на продукти зумовлений, перш за все, зниженням реальних доходів населен¬ня, а також зростанням розміру податків та інших необхідних платежів, обмеженістю екс¬портних можливостей сільськогосподарської продукції. Пропозиція продуктів зменшилася через скорочення їх вітчизняного виробницт¬ва та недоліки в системі маркетингу: мала за¬інтересованість працівників в ефективному використанні ресурсів і поліпшенні стану реа¬лізації продуктів харчування, дуже низька ма¬теріально-технічна база переробних підпри¬ємств і торговельних організацій, недостатньо розвинута інфраструктура ринку, майже припинила роботу споживча кооперація. У 1995 р. організаціям споживчої кооперації було продано лише 7,6% усіх реалізованих овочів і 18,2% фруктів та ягід. Диспропорції попиту і пропозиції продуктів зумовлені також впровадженням принципів саморегульованого ринку, яке сприяло роз¬витку інфляційних процесів і зниженню міно¬вої вартості сільськогосподарської продукції, зменшило можливість для розширеного від¬творення виробництва та економічного зміц¬нення господарств, сприяло значному скоро¬ченню місткості внутрішнього ринку через зниження купівельної здатності населення.