Збутова та комунікаційна політика в комлексі банківського маркетингу
• Такі, які легко впізнати та запам"ятати
• Відповідні іміджу банку
• Такі, які дозволені юридично та можуть бути захищені
2) Вимоги щодо представника банку, який виступає перед аудиторією
Іноді банк звертається до певної особи з проханням бути банківським оратором. Коли користуються послугами оратора дуже важлива надійність джерела.
Повідомлення, які надходять від дуже надійного джерела, мають наступні позитивні характеристики.
• Отримують вищий рейтинг уваги.
• Мають більший вплив на ставлення до банку.
• Їх легше запам"ятати .
Фактори, які впливають на надійність джерела, включають наступне:
• Справлення враження досвідченносгі
• Справлення враження можливості довіряти
• Справлення такого враження, що викликають симпатію
Деякі банки використовують відомих людей як своїх представників. Відомі особи збільшують рейтинг уваги. Питання полягає в тому, як певна відома особа набирає рейтинг щодо двох інших вимірів.
Тільки невелика кількість дуже великих банків використовують представника оратора. Найчастіше тільки логотип або підпис компанії включається у друковану рекламу.
Бюджет на комунікацію (Особливо реклама)
У багатьох банках гаряче обговорюється питання про те, скільки треба витрачати на маркетинг та на рекламу.
Метод розподілу бюджету
Найбільш поширені методи розподілу бюджету наведені нижче.
1) Метод "Процент від "X" Розповсюдженим прикладом буде процент від активів. В минулому найчастіше використовувалась формула 1% від активів. Основна перевага цього метода полягає в тому, що він легкий. Основне обмеження полягає в тому, що бюджети пов"язані з тим, що відбувалось у минулому, а не з тим, що повинно відбуватись зараз.
Характерно, що коли справи йдуть добре, банк витрачає більше. Коли справи “ніякі”, то банк витрачає менше. Це майже завжди є протилежним тому, що повинно відбуватись із бюджетом на рекламу.2) Метод "Всіх наявних коштів" Після того, як сплачені всі витрати, якщо щось залишається, розглядаються потреби маркетингу та реклами. Цей метод означає, що фактично нічого, або тільки символічна сума буде витрачена банком на маркетинг та рекламу. У банківському середовищі, де швидко відбуваються зміни, цей підхід не може бути особливо ефективним.