Стиль i стиалiзацiя

Прочтя печальное посланье,

Евгений тотчас на свиданье

Стремглав по почте поскакал

И уж заранее зевал,

Приготовляясь, денег ради,

На вздохи, скуку и обман

(И тем я начал мой роман);

Но, прилетев в деревню дяди,

Его нашёл уж на столе,

Как дань готовую земле.

Листа проглянувши сумного,

Євгеній рушив у дорогу,

Валдайську слухаючи мідь,

І позіхав зазделегідь,

Приготувавшися лукаво

Заради грошей до оман

(Цим і почав я свій роман),-

Та смерть уже скінчила справу:

Застав він дядька на столі,

Як дань, приречену землі.

У прикінцевих рядках строфи тут виступає збереження

стилю відповідного місця оригіналу.

Метафорично-піднесену форму виразу думки в романі

Пушкіна М. Рильський тут навіть трохи підсилює (пор.:“готовую” і “приречену”), чим компенсується

послаблення урочистості на початку строфи (пор.: