Стиль i стиалiзацiя

Но все слезы льет она:

Милее Яша ей.

Втім, до пари цьому шотландському Яші, ми маємо

француженку Машу, в яку перекладач п’тдесятих років

перетворив славнозвісну Манон Леско.

Приємно знати, що ні “Маші”, ані “Яші” нині вже не

пустить у свій текст жоден перекладач”. (7) Локальна

стилізація «з позитивним знаком», спрямована на

підсилення або уточнення місцевого колориту,

здебільшого трапляється тоді, коли автор оригіналу

змальовує екзотичну , незвичну для себе дійсність,коли

й у самому першотворі вказівки на місце дії мають

характер стилізації.

Слід сказати, що негативної локальної стилізації

частіше зазнають твори більш віддалених культур, бо

збереження всіх місцевих особливостей у їх перекладі

вимагало б великої кількості приміток та роз’яснень, а

це «закрило» б їх як джерела естетичної насолоди для

широких кіл читачів. І навпаки, твори культур, добре

знайомих читачеві перекладу, при перекладі можуть

набувати навіть деякої додаткової локальної

стилізації.

Іншим різновидом стилізації перекладу є стилізація

часова. Вона полягає або в затиранні ознак епохи, що

більш чи менш явно вловлюються в тексті першотвору,