Стиль i стиалiзацiя

певних стилем першотвору. Як правило, такі

відповідники виявляє порівняльна стилістика

літературних мов оригіналу і перекладу.

Стилізація тексту перекладу – це вживання в ньому

таких стилем, які не є відповідниками тих чи інших

елементів оригіналу. Стилізація в перекладі може мати

різне спрямування – від перенесення в нього типових

особливостей стилю автора оригіналу, взятих з усієї

його творчості, яж до радикальної переорієнтації стилю

перекладу, який втрачає майже всі спільні риси із

стилем оригіналу й перетворюється на переспів.

У перекладах реалістичних, які зберігають діалектичну

єдність форми і змісту першотвору, стилізація йде в

одному річищі зі збереженням стилю й виступає як

допоміжний засіб у виконанні цього найважливішого

стилістичного завдання перекладу. А в перекладах, які

не можна назвати реалістичними, стилізація вступає в

конфлікт зі збереженням стилю оригіналу, осучаснюючи

(або, навпаки, архаїзуючи) його, надаючи перекладові

таких рис, які не властиві творчій манері автора

оригіналу.

Прикладом міцного переплетення збереження стилю і

стилізації є переклад роману у віршах “Євгеній Онегін”

О. Пушкіна Максимом Рильським. Ось уривок з першої

глави роману в оригіналі і в перекладі: