Стиль i стиалiзацiя

або в підкресленні та увиразненні їх перекладачем.

Коли поетика оригіналу має ознаки певного

літературного жанру, переклад може або збільшити

кількість таких ознак, або послабити їх. В обох цих

випадках ідеться про жанрову стилізацію.

Останній різновид стилізації в перекладі – це

стилізація індивідуальна. Вона має місце тоді, коли в

перекладі або творяться нові слова, словосполучення чи

образи “в дусі оригіналу”, побудовані за тими ж

принципами, які лежать в основі відповідних елементів

першотвору, або ж, навпаки, - пропускаються саме ті

компоненти оригіналу, які характеризують

індивідуальний стиль його автора.

Стилізація в руках майстра, який правильно розуміє

завдання художнього перекладу, стає активною силою, що

сприяє кращому відображенню оригіналу в усій його

цілості. Часто саме у формі стилізації виявляється

творча винахідливість перекладача, який надолужує

неминучі втрати кожного перекладу, тонко вимальовуючи

риси епохи, народу й індивідуальності автора того

художнього твору, над перевтіленням якого в іншу мову

ві самовіддано й наполегливо працює.

Використана література:

1. Віктор Коптілов. “Першотвір і переклад”.

Видавництво художньої літератури “Дніпро”., Київ –