Стиль i стиалiзацiя

ніж зазделегіть приречені на невдачу спроби перекладу.

Сучасний перекладач не мислить повнокровного

сучасного перекладу поза уважним і натхненним

відтворенням стилю оригіналу. Як зазначав відомий

перекладач і теоретик І. Кашкін, “не послаблюючи вимог

щодо загальної відповідності змальованій у першотворі

дійсності… перекладач повинен відтворювати стилістичну

форму автора відповідно до його творчої манери”. (2)

Відображення індивідуального стилю автора художнього

твору під силу тільки зрілому, високорозвиненому

мистецтву перекладу. Колись, у першій половині

минулого століття, мало не всі українські переклади –

від Горацієвських од, які іменувалися «Гараськовими

одами», до балад Міцкевича й Гете – відтворювали

поетику не відповідних оригіналів, а «Енеїди» та

«Наталки Полтавки» Котляревського. Основною причиною

цього була обмеженість ресурсів тодішньої літературної

мови. Сучасна українська мова має всі можливості для

повноцінного відображення найрізноманітніших

індивідуальних стилів.

Ось невеличкі уривки з кількох виданих українських

перекладів творів різних літератур:

«Томас Товкмач, пане добродію. Людина здорової думки.

Людина фактів і розрахунку. Людина, яка завжди

керується правилом, що два плюс два – чотири і ні на