“Роль власності у соціально-економічних процесах”
У невеликих по розмірах кооперативах не створюються особливі ор-гани управління. У великих кооперативах створюються спеціальні органи управління і виділяються спеціальні люди для управління справами коопера-тиву. У цьому випадку кількісний ріст породжує якісні особливості, оскільки учасники кооперативу делегують особливим органам і модулям одне з най-важливіших прав власності — управління і навіть частково функції розпоря-дження. Тому необхідно помітити, що протиріччя між функціями і суб'єкта-ми розпорядження і управління можливі в кооперативній формі, оскільки відбувається делегування функції управління особливим органом і учасни-ком. По змісту до кооперативної власності дуже близькі підприємства, що одержали назви "робочої власності", що утвориться в результаті викупу пра-цівниками підприємств у приватних власників.
6. Корпоративна форма. Поступово в процесі економічного розвитку домінуючого значення набула корпоративна форма власності як колективно-приватна. Корпорації – акціонерні підприємства.Особливість корпоративної форми власності полягає в тому, що вона, з одного боку, зберігає (через володіння акціями окремими особами) все те позитивне, що несе в собі приватна власність, – підприємницький інтерес, ініціативу, націленість на накопичення особистого, а звідси – й суспільного багатства, право безстрокового успадкування тощо. Водночас корпорація до-лає обмеженість, що притаманна класичній формі приватної власності. Збері-гаючись у загальній структурі корпорацій, як юридичний інститут володіння, приватна власність забезпечує себе економічно: вона реалізується через більш зрілі – колективні – форми організації виробництва. Отже, по суті від-бувається реалізація тези про позитивне заперечення приватної власності.
Серед переваг корпоративної форми власності є і такі, як виробнича гнучкість, здатність акумулювати капітальні ресурси й кошти будь-якої на-лежності. До того ж корпорація є більш демократичною формою власності. Особливе значення має соціально-інтегральна функція корпорації.
Корпорація не є застиглою формою власності. Вона еволюціонує. Де-далі більшої ваги набуває якісно нове явище у розвитку корпоративної влас-ності. Йдеться про передання певної частини акціонерного капіталу найма-ним працівникам підприємств, що входять до корпорацій.
Сутність заходів, про які йдеться, полягає в тому, що за рахунок кре-дитних ресурсів корпорації скуповують частину своїх акцій і створюють ак-ціонерний фонд персоналу, з коштів якого формуються акції працівників цієї компанії.
7. Акціонерна власність. У зв'язку із широким поширенням акціонер-ної власності в сучасній ринковій і перехідній економіці необхідно більш де-тально розглянути природу й особливості цієї форми. Тут об'єктом власності є не засоби виробництва, а лише цінні папери, які їх представляють. Ці папе-ри дають безумовне право на частину доходу й умовне право на участь в управлінні. Але самі по собі ці папери не дають ніякого права на розпоря-дження навіть тією часткою майна, що відповідає номінальній чи ринковій ціні цінного папера. По-друге, номінальне право на участь в управлінні може перетворитися в реальну можливість тільки для тих, хто сконцентрував у своїх руках контрольний пакет. З цього погляду акціонерна форма є видом анонімності власності, що створює великі можливості для концентрації еко-номічної влади у частини (як правило меншої) учасників. Акціонерна форма має особливості в порівнянні з приватною власністю. Одна особливість поля-гає в тому, що одні приватні власники (власники контрольного пакета акцій) одержують можливість розпоряджатися не тільки чужою працею і доходом, але і чужою власністю інших учасників. У цьому смислі акціонерна власність — своєрідна форма мультиплікативної приватної власності. При цьому вели-чина мультиплікатора є обернено пропорційною до частки, що утворює кон-трольний пакет акцій.
Іншою особливістю акціонерної форми є її асоціативність чи узагаль-неність ознак форми власності.
Акціонерна власність — це власність багатьох фізичних (і юридичних) осіб на єдиний процес присвоєння з нерівномірно розподіленими правами. Одні фізичні особи мають право на користування майном (засобами вироб-ництва) і на доход у формі зарплати. Інші фізичні і юридичні особи мають право тільки на доход (володіння привілейованими акціями). Треті мають право на доход і участь в управлінні. Окремі учасники акціонерного товарис-тва чи їхня група можуть сконцентрувати реальні права, що дають економіч-ну владу (через контрольний пакет). Разом з тим всі учасники акціонерного товариства так чи інакше поступаються правами управління спеціальному органу і спеціальним людям, що у великих компаніях, особливо з розпиле-ним пакетом акцій, приводить до відокремлення функції управління і конце-нтрації приватної економічної влади в руках менеджерів. Акціонерна влас-ність по своєму змісту не укладається в класичні рамки приватної власності. Вона має реальні риси асоційованої власності багатьох учасників з делегу-ванням деяких прав і утворенням структур, що концентрують ці делеговані права.