“Роль власності у соціально-економічних процесах”

1. Вступ.

Україна як суверенна держава почала самостійно формувати власну економічну політику з часу проголошення своєї незалежності. Визначення основних напрямів цієї політики базується на принципах демократії, свободи підприємництва і відкритості для інтеграції у світове економічне співтовари-ство. Розбудова ефективної національної економіки розглядається як гарантія незалежності держави і виходить із всебічного осмислення шляхів економіч-ного розвитку, які десятиліттями нав’язувалися Україні у складі жорстко централізованої системи господарювання колишнього Союзу РСР.

Перед Україною стоять невідкладні завдання вжиття комплексу захо-дів, спрямованих на забезпечення переходу від адміністративно-командної системи управління до само регульованої ринкової економіки. Серед найва-жливіших із цих завдань є: перехід від монополії державної власності до ба-гатоманітності форм власності і видів господарювання, що здійснюватиметь-ся шляхом приватизації та роздержавлення; стабілізація фінансової та креди-тно-грошової системи; гнучка цінова політика, спрямована на поступову лі-бералізацію цін; структурна перебудова економіки і конверсія; розвиток кон-курентних ринків і антимонопольні заходи; інвестиційна перебудова в на-прямку децентралізації, зменшення питомої ваги державних інвестицій та розширення ринкових джерел капіталовкладень, регулювання заробітної пла-ти та захист найуразливіших верств населення.

На передодні ХХІ ст. наша країна почала перехід до ринкової еконо-міки, ринкового господарського механізму. Багато економічних проблем нам доводиться вирішувати вперше. Прощаючись з адміністративно-командною системою в економіці і господарстві, ми тим самим лише створюємо переду-мови для ринкового господарства, становлення якого не може відбуватися відразу. Відомо, що зародження ринкових відносин почалося ще при розкла-данні первіснообщинного ладу. Але свого розквіту товарно-грошові відноси-ни досягли при капіталізмі. Звичайно, нам не треба повторювати всі етапи і перипетії, якими багата історія ринку. Ми можемо скористатися досвідом інших держав. Але складність задачі полягає в тому, що дотепер ніхто у світі не переводив на ринкові рейки настільки величезний господарський ком-плекс, яким є наша економіка. Немає історичних аналогів цьому процесу. Але є гнучко реагуючий на вимоги часу ринковий механізм сучасного захід-ного суспільства.

Необхідно підкреслити, що не існує економічної системи без слабо-стей і недоліків.

Складно однозначно визначити який вплив на економіку України зро-бить ринкова система. Багато економістів України і закордонних країн дають різні прогнози і вбачають різні тенденції подальшого розвитку нашої країни. Але одне очевидно: неможливо повернутися назад до чисто командної еко-номіки. Головне - знайти вірні шляхи в просуванні до економічного прогре-су, виробити науково обґрунтовану концепцію економічного розвитку Украї-ни.

Власність відноситься до числа найбільш важливих і складних про-блем економіки й економічної теорії. Історія економічного життя суспільства в періоди підвищеної соціальної активності веде, як правило, до перерозподі-лу об'єктів і прав власності.

Суспільна думка завжди приділяла більшу увагу проблемі власності. Спеціальні звертання до неї містяться в історичній, філософській і художній літературі. Багата традиція і матеріал накопичені в юридичній літературі, у рамках якої склався ряд напрямків у вивченні прав власності. Економічна на-ука також завжди приділяла особливу увагу цій проблемі. І, проте, ця про-блема залишається дискусійною і недостатньо розробленою.

2.Ставлення до власності у світі історичної діалектики.

Власність як економічні відносини формуються ще на зорі станов-лення людського суспільства. Кожному типу цивілізації притаманний специ-фічний для умов її існування домінуючий об'єкт власності, який найповніше відбиває спосіб взаємодії людини з природою, досягнутий рівень продуктив-ності суспільної праці, особливості привласнення засобів і результатів виро-бництва.

Для первісних форм власності характерно те, що права власності ще не сформувалися і, відповідно, не було інститутів і механізмів їхнього розпо-ділу і перерозподілу. Отже, і не було умов для утворення економічної влади й економічної залежності. Рівні права на умови життя, працю і результат були відмінною рисою первісного присвоєння. Хоча можна назвати об'єктом влас-ності природне середовище – землю, тваринний і рослинний світ, які у своїй цілісності органічно зливалися з суб'єктом їх привласнення – первісною лю-диною.