Оцінка умов розміщення виробництва

Ринки можна сегментувати за такими критеріями:

•використанням товару;

•поведінкою покупця;

•фізичними властивостями товару;

•суспільному відношенню (ринок предметів першої необхідності або ринок предметів розкоші);

•демографічною ознакою;

•географічною ознакою;

•видами сировини.

Ринки також можуть бути товарами промислового призначення, проміжних продавців, бюджетних організацій та ін.

Дослідження ринку передбачає оцінку попиту й пропозиції на товари та послуги. Недостатній або неточний аналіз попиту може призвести до створення зайвих потужностей, а в подальшому — до їх нераціонального використання. При цьому в маркетингу заведено вважати попит на товар або послугу платоспроможною потребою. Тому попитом є не кожна потреба в якому-небудь товарі або послузі.

Обсяг ринкового попиту в кожний конкретний момент може бути неоднаковим та охоплювати певну частку ємності ринку, яку можна розрахувати за формулою:

V = Q + Z + I + Е + E0 + I0,

де Q — обсяг національного виробництва даного товару;

Z — залишки товарних запасів;

I — імпорт;

Е — експорт;

Е0 — непрямий експорт;

I0 — непрямий імпорт.

Непрямі експорт та імпорт ураховують використання даного товару в іншому виробі, вивезеному (увезеному) за кордон (з-за кордону).

Попит і ємність ринку залежать від його структури, еластичності попиту за цінами, життєвого циклу товарів і послуг, каналів розподілу, темпів зростання споживання, конкуренції постачальників аналогічних товарів. Ця багатофакторна залежність робить оцінку попиту досить складним процесом. Оскільки споживачі неохоче діляться інформацією про структуру попиту, переваги й гнучкість ринку і, у той самий час, статистична інформація про вплив різних чинників на попит не завжди відображає дійсний стан справ, використовується сукупність методів прогнозування, кожний з яких має певні переваги та вади.

Методи прогнозування бувають:

•евристичні;