Основні проблеми і перспективи розвитку регіонів України на сучасному етапі

Північ Чернігівщини — це скарбниця природних ресурсів. Тут є фо¬сфорити, крейда, торф, високоякісні піски, потрібні для виробництва скла, різноманітні глини — сировина для цегельно-черепичних заводів тощо. Значні площі вкриті лісами. У порідному складі переважає сосна (понад 70%), поширені також дуб, береза, осика, вільха. Ліси багаті на ягоди, гриби, лікарські рослини.Північні території мають чималий туристичний і рекреаційний потен¬ціал. Сприятливі кліматичні умови, різноманітний світ флори і фауни, наявність 244 природно-заповідних об'єктів (8 з них — загальнодержав¬ного значення) роблять цю місцевість привабливою для відпочинку. Що¬до розвитку туризму, то дуже перспективним є архітектурно-історичний комплекс м. Новгорода-Сіверського.

На початок 1999 p. у північній частині області налічувалося 66 про¬мислових підприємств, 48 будівельних і ремонтно-будівельних організа¬цій, 22 підприємства автотранспорту, 207 сільськогосподарських підпри¬ємств різних форм власності; є розгалужена мережа залізниць та авто¬шляхів, у тому числі загальнодержавного значення, важливою транспорт¬ною артерією слугує також Десна.

Створивши сприятливі інвестиційні умови у названих вище районах, можна домогтися усунення наявних диспропорцій і прискорення темпів соціально-економічного розвитку, суттєво збільшити надходження до дер¬жавного і місцевих бюджетів. Наприклад, організація виробництва крей¬ди тонкодисперсного помелу на базі Путивського родовища у Новгород-Сіверському районі дасть змогу відмовитися від імпорту її в Україну для потреб медичної, хімічної, парфюмерно-косметичної промисловості, при¬несе щорічну економію валютних коштів до 1 млн. дол. Промислове осво¬єння у Ріпкинському районі Папернянського родовища пісків (розвідані запаси обчислюються у 6,3 млн. т) забезпечить сировиною українські під-приємства, які випускають будівельне й автомобільне скло, посуд, тару для харчової, медичної, косметичної промисловості, зумовить приріст екс¬портного потенціалу. Добудова Корюківського заводу будівельних мате¬ріалів потужністю 60 млн. шт. ум. цегли на рік дасть змогу задовольнити потреби півночі Чернігівщини та сусідніх областей Росії і Бєларусі у ви¬сокоякісній облицювальній цеглі та черепиці. Випуск продукції уже те¬пер гарантується обсягами продажів. Удосконалення діючих технологій (зокрема, реконструкція устаткування) на Корюківській фабриці техніч¬них паперів дозволить збільшити виготовлення високоякісних шпалер і крейдованого паперу. Обсяги виробництва відповідатимуть потребам Укра¬їни і країн СНД.

Близькість до кордонів з країнами СНД, наявність залізниць та авто¬мобільних шляхів дають змогу створити у Чернігівському районі на існу¬ючій матеріальній базі ЗАТ «Чернігівголовпостач» постійно діючий Сло¬в'янський оптово-роздрібний ярмарок з продажу всіх видів продукції ви¬робничо-технічного призначення. Реалізація цього проекту сприятиме ви¬користанню багатої інфраструктури Чернігівського аеропорту, яка сього¬дні не діє.

Для північних районів області є характерними також галузі лісової і деревообробної промисловості. За сприятливого режиму інвестування мо¬жна швидко модернізувати і відродити діяльність підприємств цих галу¬зей у Городнянському і Семенівському районах.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності зміцнить економічну спів¬працю із суб'єктами підприємницької діяльності наших найближчих сусі¬дів — Росії та Бєларусі, бо виробництво товарів у цих районах Чернігів¬щини адаптоване до їхньої продукції, не втрачені давні зв'язки з провід¬ними підприємствами машинобудування, хімічної промисловості, агро¬промислового комплексу.

Для залучення інвесторів у північні райони області здійснюється ком¬плекс організаційних заходів.

Насамперед опрацьовуються інвестиційне привабливі проекти, які пе-редбачають використання існуючого ресурсного потенціалу, реалізацію інноваційних пропозицій, випуск нової, конкурентоспроможної продук¬ції. Уже розроблено понад 60 таких проектів на загальну суму більш як 100 млн. дол., і робота в цьому напрямі триває.

Необхідно підготувати якомога більше реальних інвестиційних проек¬тів, визначити їх пріоритетність, здійснити відповідні пропозиції вітчизня¬ним і зарубіжним потенціальним інвесторам. Крім того, треба сформувати Раду території спеціального режиму інвестиційної діяльності. До її складу входитимуть представники органів місцевого самоврядування, місцевих дер¬жавних адміністрацій, а також центральних органів виконавчої влади. Слід визначити порядок проведення експертизи інвестиційних проектів, надан¬ня дозволів на їх реалізацію, укладання договорів із суб'єктами підприєм¬ницької діяльності про реалізацію відповідного інвестиційного проекту то¬що. Згідно з наданими повноваженнями, Рада території здійснюватиме ор-ганізаційно-методичні та інформаційні заходи. Серед них:

— розгляд і схвалення інвестиційних проектів;