Основні проблеми і перспективи розвитку регіонів України на сучасному етапі

Зміст.

Вступ2

1. Основні проблеми і перспективи розвитку регіонів України на сучасному етапі3

2. Міжбюджетні відносини у стимулюванні розвитку регіонів10

3. Регулювання територіального управління на державному та місцевому рівнях14

4. Вдосконалення галузевого територіального управління на прикладі окремого регіону18

Висновки22

Список використаної літератури26

Вступ

Взаємовідносини центру та регіонів завжди є доленосними для розвит¬ку держави в цілому. Вони не тільки визначають державний устрій, а й справляють вирішальний вплив на добробут народу. Відсутність у минуло¬му власної виваженої регіональної політики призвела до значних диспро¬порцій у територіальній структурі української економіки, неефективного використання переваг територіального поділу праці, природно-ресурсного та науково-виробничого потенціалу регіонів, до надмірного забруднення навколишнього середовища у багатьох містах і районах. В Україні ще не створено правової бази, необхідної для досягнення регіонами оптимальної економічної самостійності, немає чіткого розмежування повноважень між центральними та місцевими органами виконавчої влади й органами місце¬вого самоврядування з питань управління соціально-економічним розвит¬ком регіонів. Слабкою є фінансово-економічна база багатьох адміністрати¬вно-територіальних одиниць. Усе це зумовлює необхідність вжиття цілесп¬рямованих заходів державної регіональної економічної політики, які б за¬безпечили ефективне регулювання процесів регіонального розвитку, узго¬дження дій центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо струк¬турної перебудови економіки країни та послідовного впровадження ринко¬вих відносин.

Нинішній соціально-економічний та екологічний стан регіонів є на¬слідком загальної кризи економіки. Незважаючи на потужний економічний потенціал, величезні можливості для стабілізації і пожвавлення господарсь¬кої діяльності, в Україні непомітні суттєві позитивні зрушення. Нераціо¬нальне і неповне використання економічного потенціалу зумовлене рядом факторів, у тому числі — недостатньою увагою до регіональних проблем, до наявних диспропорцій у розміщенні продуктивних сил. Розробку і прове¬дення регіональної політики в країні ускладнює значна диференціація її соціально-економічного простору. Внаслідок кризової ситуації в економіці звужуються фінансові можливості уряду і гостріше проявляється розрив у рівнях, темпах розвитку, перевагах та можливостях окремих регіонів. Крім того, криза по-різному зачепила регіони у зв'язку з існуючими диспропор¬ціями в територіальній структурі національної економіки, в темпах їх пере¬ходу до ринкових відносин. Ступінь соціальної диференціації регіонів від¬бивається у динаміці і структурі зайнятості, безробітті, рівні доходів та ре¬ального споживання.

В цій роботі зроблено спробу визначити та проаналізувати основні напрямки вдосконалення управління України.

1. Основні проблеми і перспективи розвитку регіонів України на сучасному етапі

Серед основних проблем розвитку й розміщення продуктивних сил ре-гіонального характеру варто виділити:

— надзвичайно щільну концентрацію продуктивних сил у високоіндустріальних районах — Донбасі і Придніпров'ї. На шість високоіндустріальних областей — Донецьку, Дніпропетровську, Запорізьку, Луганську, Хар¬ківську, Київську припадає понад 45% основного капіталу України;

— невідповідність між природними й трудовими ресурсними потенціа¬лами, з одного боку, і рівнем розвитку господарської діяльності та просто¬рової її організації в межах економічних районів, областей, міських посе¬лень — з іншого. Це стосується насамперед Подільського, Поліського, Пів¬денного регіонів;