Світові релігії
Хрещення Господнє. Це свято — одне з головних у християнстві. В писаннях, присвячених святу Хре¬щення, теологи зазначають, що воно було проголо¬шене в пам'ять історичної події — хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. Ця подія описується в Євангеліях.
Спочатку християнство, як ми зазначали; взагалі не знало обряду схрещення. Про це свідчить те, що в ранній християнській літературі немає жодних згадок про Цей обряд. Він запозичений християнством із стародавніх культів. Окроплення водою існувало в багатьох дохристиянських релігіях. Одухотворяючи явища природи, наші далекі пращури одухотворяли й воду — важливе джерело життя людини. Вода вгамо¬вувала спрагу, освіжала людину, землю, пасовища, забезпечувала родючість полів.У дохристиянських культах важливого значення надавалося обряду "очищення" людини від будь-якої "скверни" -, "нечисті" за допомогою води. Згідно із стародавніми віруваннями, вода мала очищувальну силу, вона очищала людей від нечистої сили, злих духів, що могли зашкодити людині. Звідси й звичай окроплювати водою новонароджених.
Про здійснення хрещення вперше згадується в християнській літературі кінця І — початку II ст. Од¬нак остаточно хрещення закріпилося лише у другій половиш II ст. Тоді ж виникло і свято Хрещення, пов'язане з хрещенням Ісуса Христа в Йордані.
Свято Хрещення завжди було дуже урочистим.; Головний його обряд — освячення води, її святили в церкві та ополонках. До ополонки рушав хресний хід, в якому брали; участь духовенство, місцева знать, віруючі, відправляли урочисті молебни. Ос¬вячення води в храмах та ополонках відбувається і в наші дні.
Свято Хрещення має і другу назву — "Богояв-лення". Воно проголошене, за словами церковників, як вшанування дивних подій. Нібито під час хрещен¬ня Ісуса Христа в Йордані "Бог-Отець" засвідчував з неба, що це Його "Син улюблений", і "Бог-Дух святий" зійшов на Христа у голубиноподібному вигляді.
Стрітення. Це свято присвячене представленню батьками Ісуса Христа свого немовляти Богові. Зуст¬річ відбулася у єрусалимському храмі на сороковий день після народження Христа.
Впроваджуючи свято Стрітення, християнська церква намагалася відволікти народ від стародавніх культів. Римляни в лютому святкували "очищення", покаяння, дотримувалися посту, вважаючи, що перед початком весняних польових робіт необхідно "очис¬титися від гріхів" і нечистої сили відповідними жерт¬воприношеннями духам і богам. Головний очисний обряд цього свята припадає на 2 лютого, коли люди на чолі з жрецями, озброївшись факелами, виганяли з домівок злих духів зимових холодів і хвороб. Саме 2(15) лютого християнська церква і заснувала свято Стрітення Господнього, відрахувавши від Різдва Христового (25 грудня) 40 днів, необхідних для "очищення" Марії.
Прихильниками православ'я це свято тривалий час не визнавалося. Тільки поступово, шляхом ут¬вердження релігійних уявлень, православна церква спромоглася надати Стрітенню значення свята очи¬щення. Його почали урочисто святкувати, супровод¬жуючи обов'язковим в цей день хресним ходом. В Україні це свято утвердилося, головним чином, як церковне, у побуті воно посідало незначне місце. В народній свідомості Стрітення знаменувало кінець зими і початок весни. В народі говорили: "На Стрітення сонце — на літо, а зима — на мороз"; "Зима з літом зустрічаються".
Вхід Господній в Єрусалим. Це свято має дві назви: офщійно-церковну — Вхід Господній в Єрусалим і побутову — Вербна неділя.
Вербна неділя — це переддень так званого страс¬ного тижня, який присвячується "згадкам про страж¬дання Христа". Свято безпосередньо примикає до Пасхи і не має постійної календарної дати. В право¬слав'ї воно належить до "двонадесятих свят". В ос¬нову свята покладено оповідку про вхід Ісуса Христа зі своїми учнями до Єрусалиму, куди він ішов на страждання і смерть. Похід супроводжувався тво¬рінням чудес. За день до входу в Єрусалим, у суботу, Ісус здійснив одне з найбільших див — оживив Лаза¬ря, який був мертвим уже чотири дні, а в неділю в'їхав до Єрусалиму. Народ радісно зустрічав його, кидаючи перед Сином Божим пальмові гілки. Про появу Христа в єрусалимському храмі розповідає Євангеліє. В Україні ритуальне значення пальмових гілок перенесене на гілки верби, що розпускаються на цей час і, згідно з народним повір'ям, захищають від злих духів.
Вознесіння Господнє. Створена євангелістами земна біографія Ісуса Христа завершується описом сцени вознесіння воскреслого після страти Сина Божого на небо. На честь цієї події християнська церква й вста¬новила одне з своїх свят. Відзначається воно на соро¬ковий день після Пасхи і тому постійної дати не має.