Світові релігії
На створення образу християнської Богородиці значний вплив справили уявлення стародавніх єгиптян про богиню Ісиду. У християнських творах Богородиця зображується у вигляді "цариці небес¬ної", крилатої небожительки, "оповитої в сонце". На голові в неї — вінок з дванадцяти зірок. Дав¬ньоєгипетська богиня Ісида також зображувалася не¬бесною царицею, вона також народила, за вченням стародавньої релігії, божественного сина — "спаси-теля" Гора. Подібна християнська Богородиця і до богині сирійців та фінікіян — Астарти. Стародавні народи вклонялися цим богиням, вважаючи їх боже¬ствами родючості землі, худоби, заступницями землеробства. Цими властивостями наділена й Богоматір християнства.
Міф про "непорочне зачаття" церква запозичила також із стародавніх, дохристиянських релігій. Згідно з релігійними міфами Стародавнього Сходу, непо-рочно народжуються від непорочних матерів ірансь¬кий Митра, індуїстський Будда, стародавньоіранський Заратустра. Саме ці міфи й лягли в основу створення християнської легенди про "непорочне зачаття" як самої діви Марії, так і Христа (православна церква догмат про непорочне зачаття Марії її матір'ю Анною не визнає).Свято Різдва Богородиці (Друга Пречиста) церква пов'язує з давніми землеробськими осінніми святами на завершення збирання врожаю. В день свята слу¬жителі культу з особливим натхненням розповідають віруючим, що Божа матір є "великою праведницею", помічницею і заступницею людей, покровителькою сільського господарства, що, "народивши Христа", вона зробила перший крок до "вічного спасіння" людей.
Свято Введення в храм Богородиці, згідно з учен¬ням християнської церкви, пов'язане з передачею трирічної Марії на виховання до єрусалимського храму.
Благовіщення — свято, що має своїм змістом опо¬відь про одержання Марією повідомлення від архан¬гела Гавриїла, що вона народить від "Святого Духа". На Україні це свято пов'язувалося церквою з почат¬ком весняних польових робіт ("свячення" насіння тощо) і прикметами про майбутній врожай.
Свято Першої Пречистої церква відзначає як день пам'яті Богоматері. Багато в церковному тлумаченні цього свята нагадує стародавньосирійське сказання про смерть Кібели — богині родючості. На Україні свято Першої Пречистої злилося з стародавньосло-в'янським язичницьким святом збирання врожаю і принесення хліба та плодів у жертву духам за "спри¬яння" новому врожаю.
Великим святом православної церкви, присвяче¬ним культу Богоматері, є свято Покрови Богородиці. Воно не пов'язане з "земним життям" діви Марії, а
встановлене в пам'ять чудесного явлення Богородиці, яке нібито відбулося 910 р. у Влахернському храмі Богородиці в Константинополі. Під час нічного бого¬служіння юродивий Андрій, зарахований пізніше до святих, бачив, як Богоматір, котру обступили ангели і святі, з'явилася у повітрі, помолилася про спасіння світу від бід і страждань і розпростерла над усіма свій покров у вигляді широкого тонкого серпанку.
Пасха (Великдень). Серед багатьох християнських релігійних свят особливе місце належить святу Пасхи. Святкування Пасхи встановлене першими христия¬нами в пам'ять "страждань, смерті і чудесного вос¬кресіння" Ісуса Христа.
Православ'я в Україні складалося на протязі ба¬гатьох століть і є логічним продовженням київського християнства. Його специфіка у обрядово-культовій сфері, мистецькому оформленні церков, оригіналь¬ному трактуванні деяких канонів обумовила форму¬вання в ньому таких рис, як демократизм, соборно-правність, народність, віротерпимість, гуманізм. Свій практичний вираз українське православ'я знайшло у русі за створення української автокефальної право¬славної церкви та її визнання вселенським право¬слав'ям (див. розд. IV).
Католицизм — один з трьох основних напрямів християнства, що має ряд особливостей у віровченні, відправленні культу та організації. Сучасний католи¬цизм поширений у країнах Європи, Північної та Південної Америки, а також Африки, Азії і нараховує 1 млрд 17 млн 580 тис. віруючих.
1 По цій проблемі доцільно самостійно підготувати рефератив¬ний виступ на основі додаткової літератури: Аллиаов С., Питер-ский П. Праздники православной церкви. — М., 1982; Інжи-євський Ю. С., Рябіков В. М. Православні свята. — К., 1986; На-стольная книга атеиста. — М., 1981; Митрополит Никодим. Слово на Пасху // Журн. Московской патриархии. — 1971. — № 5. — С. 26—30; Сидоров Д. Й. О христианских праздниках, постах й обря¬дах. — М., 1977; Рент 9. Жизнь Иисуса. — Минск, 1991.