Інтуїція
Необхідність… періода свідомої роботи після осяяння ще більш зрозуміла. Необхідно використати результати цього осяяння, упорядкувати докази.
Але особливо необхідно їх перевірити…Я вже говорив про почуття абсолютної впевненості, яке супроводжує осяяння, зазвичай воно не буває помилковим, але необхідно побоюватись впевненості».
Німецький фізіолог, фізик та математик Герман Гельмгольц про сяяння:
«Ці щасливі «наития» нерідко вторгуються в голову так тихо, що не зразу помітиш їх значення, іншого разу лиш випадковість вкаже згодом, коли і при яких обставинах вони приходили: з`являється думка в голові, а звідки вона – не знаєш сам. Але в інших випадках думка осяює нас раптово, без зусилля, як захват. Наскільки можу судити за особистим досвідом, вона ніколи не народжується у стомленому мозку і ніколи – за письмовим столом.
Кожного разу мені приходилось спершу по-всякому перекручувати мою задачу на всі лади, так, щоб усі її вигиби та сплетіння залягли в голові та могли бути знову пройдені напам`ять, без допомоги письма. Дійти до цього майже неможливо без довготривалої роботи. Потім, коли проходила втома, необхідною була годинка повної тілесної свіжості та спокою – і лиш тоді приходили насправді гарні ідеї.
Часто… вони з`являлись зранку, при продудженні, як примічав Гаусс. Особливо з охотою вони приходили… в години неспішного підйому по лісистим горам, у сонячний день. Найменша кількість спиртного напою якби відлякувала їх геть».
розвиток інтуїції
У статті, автором якої є Єлєна Сікірічь, в журналі «Новий Акрополь» зазначені чотири пункти, «щоб розвивати та побуджувати» інтуїцію:
1. Не застрявати надовго у малих, побутових питаннях та проблемах. Кожного дня знаходити час, щоби «возвысить сознание». Відсікати непотрібні думки, емоції та накручування.2. Навчитись «не думати» у важливі моменти. Інтуїція починає працювати тоді, коли притупляється логічне мислення.
3. відмовлятись від стереотипних підходів. Кожного разу переосмислювати по-новому, що вже знаєш. У любу дію привносити творчість (креативність – ментальний феномен, сутність якого полягає у здатності людини створювати нове, до того невідоме (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-ехнологічні, управлінські чи інші інновації тощо)). Необхідними компонентами творчрсті є фантазія, уява, психічний зміст якої міститься у створенні образу кінцевого продукту (результату творчрсті).
4. Проявляти зусилля та ініціативу. Не перебувати в бездії. Коли виникає любе питання, робити все, щоби знайти на нього відповідь самому.
Наукові відкриття та інтуїція
Зоставатись дитиною. Одного разу грузова машина застряла під путепроводом, тому що кузов був надто високим. Міліція та дорожна служба намагалась проштовхнути його, але нічого не вийшло. Усі вимовляли свої пропозиції, як визволити машину. Спочатку вирішили зняти частину груза, але від цього машина стала легшою, припіднялась на рессорах і ще більше застряла під мостом. Пробували використовувати лом. Коротше кажучи, робили все, що зазвичай роблять в таких випадках, але було лиш гірше.
Раптово підійшов шесирічний хлопчик а запропонував випустити небагато повітря з шин. Проблема зразу ж була вирішена.
Міліція та дорожна служба не змогли звільнити машину тому, що дуже багато знали, і все, що вони знали про звільнення застрявших машин, зводилось, так чи інакше, до використання сили. Тоді, коли нам вдається відволіктись від відомих рішень, ми починаємо дійсно вловлювати суть проблеми.
Відкриття бензольного кільця. Після повного робочого дня над підручником хімії Фрідріх Август Кекуле відчув себе розчарованим. «Все погано, - вирішив хімік, - моя душа зайнята не тим». Кекуле придвинув кресло поблище до камину і почав дивитись на язики вогню. Доволі довго він роздумував про молекулу бензолу, будова якої продовжувала вислизувати від нього. В кінці кінців, як він признався потім, він був у стані дрімоти. Те, що відбулось потім, увійшло в науковий фольклор як найвеличніша хвилина.