Інтуїція

Інтуїція

Поняття інтуїції

Інтуїція – центральне поняття для даної роботи, тому варто зупинитись на аналізі всіх ймовірних її визначень і потім виокремимо загальне.

За Платоном. споглядаючи ідею (прообрази речей чуттєвого світу) існує вид безпосереднього знання, яке приходить наче раптове осяяння, якому передувала довготривала робота розуму.

За Декартом. «Під інтуїцією я розумію не віру в хитке свідчення чуттів і не оманливе судження безладної уяви, але поняття ясного та уважного розуму, породжене лише натуральним світлом розуму та дякуючи своїй простоті більш достовірно, ніж сама дедукція». З допомогою інтуїції істина відкривається розуму людини шляхом прямого вдивляння без використання логічних визначень та доказів як проміжних ланок пізнання.

За Кантом. Інтуїція використовується як первинне поняття по відношенню до усвідомлення речей та є безпосереднім, тому, що не залежит від допомоги понять. Він відрізняв інтуїцію емпіричну; через відчуття; чисту інтуїцію універсалій для пізнання апріорних (який не спирається на досвід, а передує йому) істин, таких невідчутних сутностей, як час та простір.

За Гегелем. інтуїція – пізнання у вигляді чуттєвого споглядання. Вона дає знання як «ясне, як сонце…лише чуттєве», таємниця інтуїтивного пізнання та … «зосереджена в чуттєвості».

За Бергсоном. інтуїція – це інстинкт, вона виникає безпосередньо, без попереднього научіння як визначаючої форми поведінки. Вона не виражається через аналіз чи синтез.

За словником російської мови. інтуїція – стихійне, безпосереднє відчуття, чуття, яке базується на попередньому досвіді та, яке підказує вірне розуміння осягнення істини безпосереднім шляхом, без її аргумернтації.

За словником іноземних мов. інтуїція – це чуття, проникливість, безпосереднє осягнення істини без логічного базису, засноване на попередньому досвіді.

За Оксфордським словником сучасної англійської мови. інтуїція – раптове розуміння чого-небудь без свідомих роздумів та вивчення.

За словником англійської моми Вебстера. інтуїція – акт або процес отримання прямого знання або визначеності без роздумів чи виснвків; одкровення, отримане інсайтом чи природним знанням; раптове розуміння чи пізнання.

За сучасним тлумачним словником української мови. інтуїція – здатність безпосереднього пізнання істини без будь-якого зв`язку з чуттєвим і раціональним пізнанням; має підсвідомий характер, усвідомлюється лише результат; здогад, проникливість, чуття.

З словником філософії і психології. Розрізняюь чуттєву і моторну інтуїцію. Перша – кінцевий етап в осягненні зовнішнього об`єкта, який існує в синтезі елементів у часі та просторі. Друга – готова команда складної дії або ряду дій, незалежно від свідомої підгоовки. В цьому випадку дія розглядається як моторний синтез.

За матеріалами Вікіпедії вільної енциклопедії. інтуїція – (пізньолат. лат. intuitio – споглядання, від лат. intueor – уважно дивлюся, звертаю увагу) – здатність людини у деяких випадках несвідомо, чуттям уловлювати істину, передбачати, вгадувати щось, спираючись на попередній досвід, нання і т. п.; чуття, проникливість, здогад, передчуття, шосте чуття.

З усіх приведених вище визначень видно, що, будучи різними, вони мають дещо спільне. Це, по-перше, підкреслення момента безпосередньості інтуїтивного пізнання. По-друге, впевненість у вірності результата (достовірність, очевидність), не виправдана ніякими умовиводами, і, по-третє, значимсть попереднього накопичення знань (довготривала підготовка розуму, досвід).