Інтуїція

Чуттєва безпосередність, незалежність від раціональних суджень, відчуття достовірності, переживання раптовості – все це свідчить про високу зацікавленісь правої півкулі головного мозку.

З іншого боку, в ряді визначень відмічається, що інтуїція, не дивлячись на всю її раптовість опирається на життєвий досвід людини. При цьому не лише згадується роль довготривалої підготовки розуму, але й уточнюється значення синтеза чуттєвої та моторної інфорамції. Відмічені властивості роблять зрозумілим уявлення вчених, які роблять упор на неусвідомленість джерел інтуїції, тобто пов`язують її з правою півкулею. Але такий напрямок думки відображає не всі варіанти розвитку інтуїції, а лише ті, які великою мірою дивували уяву людей.

вирішення жит проблем.Інтуїтивні компоненти виявляються у багатьох професіях та різних життєвих ситуаціях. В юриспруденції cудді необхідно знати не лише «букву», але і «дух» закону. Він має виносити вирок не лише у відповідності з зарання написаною кількістю доказів, але й згідно «внутрішнім переконанням», оскільки в законі поруч з однозначною «літерою» присутній і інтуїтивний «дух». В філології інтуїція важлива для розвитку «мовного відчуття». В медицині відомо, що досвідчений лікар відчуває певні загальні тенденції захворювання. Кинувши швидкий погляд на хворого, він може іноді точно поставити діагнох, при цьому не може пояснити на які саме симптоми спирається. Ірле опитав психіатрів про роль інтуїції у їх роботі. Серед опитаних 86% заявили, що можуть з допомогою інтуїції безпомилково діагностувати певні захворювання з першого погляду.

Не тільки юристи, філологи та лікарі опираються на інтуїцію у своїй діяльності. Нерідко вона стає рятівником для робітників «швидкісних» професій. Коли відповідальні, життєво важливі рішення мають прийматися у жорсткому дефіциті часу та інформації, наприклад у льотчиків-випробовувачів, розвинута інтуїція – поістині неоціненне багацтво. Таким чином, в житті кожної людини, незалежно від його професії, зустрічаються ситуації, коли гострий недолік інформації та часу для прийняття відповідального рішення не дозволяє спокійно, методично та раціонально врахувати усі обставини. Тоді інтуїція може його виручити – її вторгнення дозволяє побачити задачу вцілому, переборювати обмеженість відомих підходів до рішення та вийти за рамки звичних, логічних уявлень.

інсайт як інтуїтивний спосіб вирішення людиною жит проблем

Інсайт - (від англ. insight –проникливість в суть) — поняття, введене в гештальтпсихологію в 1925 році В. Келером. Означає раптове бачення суті проблемної ситуації. В дослідженнях Келера з людинообразними мавпами, коли їм пропонувались задачі, які могли бути вирішені лише опосередковано, було показано, що мавпи післе ряду безрезультатних спроб зупиняли активні дії та просто разглядали предмети навколо, після чого могли достатньо швидко прийти до правильного рішення. В подальшому це поняття використовувалось К. Дункером та М. Вертгеймером в якості характеристики людського мислення , при якому рішення доссягається шляхом мисленнєвого осягнення цілого, а не в результаті аналіза.

Здібність до інсайту залежить від минулого досвіду, рівня мотивації та ін. Научіння шляхом інсайту займає проміжне положення між латентним навчанням, так як відбувається інтеграція інформації, яка є в пам`яті, і творчеством, так як має місце раптове знаходження нового, оригінального рішення.

За словами американського психотерапевта Еріка Берна, «інтуїція має на увазі, що ми знаємо про щось, самі не знаючи, як ми дізнались про це».

Психологи погано уявлять, як працює інтуїція, і ще гірше – як її вивчати. Найчастіше користуються терміном «інсайт» - «осяяння»: це слово походить від англійського insight, «осягнення», «осяяння», «проникнення в суть». Цим терміном позначають момент, коли людину раптово осяює нова ідея, в голову приходить рішення задачі, над якою вона довго думала. Інсай називають ще «ага-реакцією», маючи на увазі ті оклики, які ми мимовільно робим, якщо раптово починаємо схвачувати зміст проблемної ситуації, суть, і бачимо вихід з неї. Творче осяяння Архімеда, який вискочив з ванни з окликом: «Еврика!», - класична ілюстрація інсайта.

Тому багато хто із сучасних психологів вважають, що джерелом інтуїції – в несвідомому, точніше, в його злагодженій взаємодії зі свідомістю. Дослідження підтверджують це. Коли проявляється інтуїція, вона працює з передчуттями, архетипами, символами. Невипадково інтуїтивні передбачення нерідко народжуються уві сні, дрімоті або мареннях наяву.

Людина з розвинутою інтуїцією вміє тонко вловлювати підсвідому інформацію – наприклад, за інтонацією, мімікою, жестами, виразу очей здатен зрозуміти багато з того, що його співбесідник не хоче або не може сказати відкрито. Майже вся така інформація не потрапляє у поле нашої уваги і не доступна свідомому контролю, але вона не зникає для нас зовсім, формуючи на рівні несвідомого особливий, інтуїтивний досвід. Інтуїтивний досвід складається не дивлячись на бажання і волю, він не може бути ні мимовільним явищем, ні повторений людиною, хоча суттєво впливає на характер нашої діяльності та поведінки. Інтуїтивний досвід визначає русло, в якому протікає мислення.