Методи і засоби навчання
Спеціальні технічні засоби навчання (ТЗН) — необ¬хідний чинник засвоєння знань. До них належать: дидак¬тична техніка (кіно-, діапроектори, телевізори, відеомаг-нітофони, електрофони), аудіовізуальні засоби; екранні по¬сібники статичної проекції (діафільми, діапозитиви, транс¬паранти, дидактичні матеріали для епіпроекції), окремі посібники динамічної проекції (кінофільми, кінофрагмен-ти та ін.), фонопосібники (грам- і магнітофонні записи), відеозаписи, радіо- і телевізійні передачі.
Комплексне використання аудіовізуальних засобів нав¬чання на уроках повинно враховувати пізнавальні законо¬мірності навчальної діяльності учнів, їх підготовленість до сприймання і засвоєння навчального змісту за допомогою цих засобів; забезпечувати органічне поєднання їх з роз¬повіддю вчителя, іншими засобами навчання.
Необхідно ретельно продумати поєднання слова вчите¬ля з ТЗН, можливості використання різних методичних прийомів: пояснення, установка на сприймання перед де¬монструванням (простеженням) окремих елементів ком¬плексу чи комплексу загалом, бесіда за їх змістом; пояс¬нення (бесіда) за змістом аудіовізуальних засобів; демон¬стрування (прослуховування) окремих частин, фрагментів або кадрів, що чергується з розповіддю (поясненням); де¬монстрування (прослуховування), що супроводжується по¬ясненням (синхронним коментуванням).У процесі підготовки до проведення уроку з викорис¬танням ТЗН слід: детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку вивчення навчального матеріалу; ви¬значити обсяг і особливості знань, які повинні засвоїти уч¬ні (уявлення, факти, закони, гіпотези), необхідність де¬монстрування предмета, явища або їх зображення; відіб¬рати і проаналізувати аудіовізуальні та інші дидактичні засоби, встановити їх відповідність змістові та меті уроку, можливе дидактичне призначення як окремих посібників, так і комплексу загалом; встановити, на якому попередньому пізнавальному досвіді здійснюватиметься вивчення кожного питання теми; визначити методи і прийоми забез¬печення активної пізнавальної діяльності учнів, міцного засвоєння ними знань, набуття умінь і навичок.
Учителі часто вдаються до поєднання аудіовізуальних засобів: статичних екранних і звукових посібників; дина¬мічних і статичних екранних; динамічних екранних і зву¬кових; динамічних і статичних, екранних, звукових.
Ефективному використанню засобів навчання сприяє кабінетна система навчання, що передбачає проведення за¬нять з усіх предметів у навчальних кабінетах, обладнаних посібниками, літературою, дидактичними матеріалами, технічними засобами, а також позаурочних занять. Така система сприяє швидкому «проникненню» учнів у пред¬мет, що вивчається на уроці; створює кращі можливості для використання наочності, ТЗН та умови для цікавої організації позаурочної роботи з предмета і позакласної виховної роботи з учнями. Щоправда, вона створює і певні проблеми, пов'язані з труднощами у складанні розкладу занять, підтриманні санітарного стану в класі; зайві пере¬сування в коридорах.
Комп'ютеру належить чільне місце серед сучасних тех¬нічних засобів навчання. Перелік професій, пов'язаних з використанням комп'ютерів, дедалі ширшає. Тому вміти працювати з ними повинен кожний, і школа не може стоя¬ти осторонь цієї справи. Узагальнивши сучасні уявлення про можливості комп'ютеризації в царині освіти, можна виявити такі чотири напрями використання комп'ютерів: 1) комп'ютер як об'єкт вивчення; 2) комп'ютер як засіб навчання; 3) комп'ютер як складова частина системи управління народною освітою; 4) комп'ютер як елемент методики наукових досліджень.
Враховуючи потребу в підготовці учнів до життя та ді¬яльності в умовах комп'ютеризації виробничих і управ¬лінських процесів, школа має забезпечити їх комп'ютер¬ну готовність, тобто не лише ознайомити з основними сфе¬рами застосування комп'ютерів, їх роллю в розвитку сус¬пільства, знанням будови, принципу їх роботи, з поняттям про алгоритми і алгоритмічну мову, уміння будувати ал¬горитми для вирішення завдань, а й навчити користува¬тися комп'ютерними редакторами, складати програми на одній із мов програмування.
За допомогою комп'ютера як засобу навчання можна реалізувати програмоване і проблемне навчання. Комп'ю¬тер використовують для навчального моделювання науково-технічних об'єктів і процесів. Використання комп'ю¬тера в процесі навчання сприяє також підвищенню інте¬ресу й загальної мотивації навчання завдяки новим фор¬мам роботи і причетності до пріоритетного напряму нау¬ково-технічного прогресу; активізації навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подан¬ня інформації, змаганню учнів з машиною та самих із со¬бою, прагненню отримати вищу оцінку; індивідуалізації навчання — кожен працює в режимі, який його задоволь¬няє; розширенню інформаційного і тестового «репертуа¬рів», доступу учнів до «банків інформації», можливості оперативно отримувати необхідні дані в достатньому обся¬зі; об'єктивності перевірки й оцінювання знань, умінь і на¬вичок учнів.
Водночас педагоги повинні враховувати й негативні мо¬менти. Передусім робота з комп'ютером швидко стомлює учнів, може погано впливати на зір або навіть призводити до розладу нервової системи. Комп'ютеризоване навчання не розвиває здатності учнів чітко й образно висловлювати свої думки, істотно обмежує можливості усного мовлення, формуючи логіку мислення на шкоду збагаченню емоційної сфери. В умовах автоматизованого навчання швидко фор¬муються егоїстичні нахили людини, загострюється індиві¬дуалізм, розширюється конкурентність, сповільнюється ви¬ховання колективізму, взаємодопомоги. Здебільшого інте¬рес до програми з обмеженою інформативністю швидко зга¬сає. Оскільки діалог з машиною синтаксично збіднений, учень нерідко почувається «дурнішим» за комп'ютер, що згодом може стати причиною стійкого негативізму до ма¬шини.