Методи і засоби навчання
Метод письмового контролю — письмова перевірка знань, умінь та навичок. З таких предметів, як мова і ма¬тематика, його використовують не рідше, ніж усну пере¬вірку. Письмовим методом перевіряють знання учнів і з географії, історії, біології, хімії. Залежно від навчально¬го предмета письмовий контроль знань здійснюють у фор¬мі контрольної роботи, твору, переказу, диктанту та ін. Мета письмової перевірки — з'ясування ступеня оволодін¬ня учнями вміннями і навичками з предмета. Водночас іс¬нує можливість визначити і якість знань — їх правиль¬ність, точність, усвідомленість, уміння застосовувати ці знання на практиці.
Важливим питанням письмової перевірки є підбір тем, завдань, системи вправ, чітке їх формулювання. Теми кон¬трольних робіт, завдання і вправи мають бути посильни¬ми для учнів, відповідати рівневі їх знань, але водночас потребувати певних зусиль, виявляти знання фактичного матеріалу. Визначаючи обсяг письмової контрольної робо¬ти, слід враховувати необхідний для виконання час: за¬лежно від її призначення — від 15 до 45 хв. Письмові ро¬боти можуть виконуватись і як домашні завдання.
Контрольну письмову роботу перевіряє вчитель. За її результатами він аналізує якість знань, умінь та навичок класу загалом та окремих учнів і вживає заходів для усу¬нення помилок і недоліків.З метою запобігання перевантаженням учнів письмо¬вими контрольними роботами необхідно складати графік проведення усіх їх видів для кожного класу на семестр. Небажано одного дня в одному класі проводити більш як одну письмову роботу. Позитивним у письмовій перевір¬ці є те, що за короткий час можна перевірити знання ба¬гатьох учнів; результати перевірки зберігаються; є змога виявити деталі й неточності у відповідях учнів, її недо¬лік — потребує чимало часу для перевірки учнівських ро¬біт, призводить до зниження грамотності учнів, якщо вчи¬телі нехтують єдиними орфографічними вимогами.
Метод тестового контролю (від англ. їезі; — іспит, ви¬пробування, дослід) передбачає відповідь учня на тестові завдання за допомогою розставляння цифр, підкреслення потрібних відповідей, вставляння пропущених слів, зна¬ходження помилок тощо. Це дає змогу за короткий час пе¬ревірити знання певного навчального матеріалу учнями всього класу. Зручні тести і для статистичної обробки ре¬зультатів перевірки.
За основним призначенням їх поділяють на: тести розумової обдарованості (інтелекту) і тести навчальної ус¬пішності.
Тестові завдання, що потребують конструювання від¬повідей, поділяють на: завдання у вигляді питальних або стверджувальних речень, зміст яких передбачає коротку й точну відповідь, і завдання, в яких учні повинні запов¬нити пропуски. За дидактичним призначенням тести з конструйованими відповідями класифікують на тести на доповнення, тести на використання аналогії й тести на зміну елементів відповіді. Тестова перевірка дає змогу ефективно використати час, висуває до всіх учнів однакові вимоги, усуває суб'єктивізм, сприяє дотриманню єдності вимог, не настроює учня проти вчителя. Важливо, що об'єктивність оцінки унеможливлює випадковість в оцінці знань, стимулює до їх самооцінки.
Однак така перевірка може виявити лише знання фак¬тів, але не здібності, вона заохочує механічне запам'ято¬вування, а не роботу думки, до того ж потребує багато часу для складання програм.
Метод графічного контролю — метод перевірки, який застосовують на уроках малювання, креслення, географії, геометрії та ін. Він передбачає відповідь учня у вигляді складеної ним узагальненої наочної моделі, яка відображає певні відношення, взаємозв'язки у виучуваному об'єкті або їх сукупності. Це можуть бути графічні зображення умови задачі, малюнки, креслення, діаграми, схеми, таблиці. На¬приклад, перевіряючи знання з історії, можна запропону¬вати учневі зобразити схему історичної битви, скласти циф¬рові таблиці чи діаграми. Перевіряючи знання з біології, пропонують схематично зобразити будову клітини чи кру¬гообігу, на уроках географії — нанести на контурні карти певні географічні та історичні об'єкти.
Графічна перевірка може бути самостійним видом або як органічний елемент входити до усної чи письмової пе¬ревірки.
Метод програмованого контролю — полягає у висуван¬ні до всіх учнів стандартних вимог, що забезпечується ви¬користанням однакових за кількістю і складністю контрольних завдань, запитань. При цьому аналіз відповіді, виведення і фіксація оцінки можуть здійснюватися за до¬помогою індивідуальних автоматизованих засобів.
Наявність у школі комп'ютерів дає змогу механізува¬ти процес перевірки, але її схема залишається.