Основи харчування
Протягом століть лікарі лікували хворих апельсиновим і ли¬монним соком від усіляких хвороб. Вживали його і як профілак¬тичний засіб від отрути і чуми.
Безсумнівна користь від лимонного й апельсинового соку спостерігалася при захворюваннях цингою. Відомий морепла¬вець Джеймс Кук брав із собою на корабель запас лимонного соку, а в 1795 р. був виданий спеціальний закон про щоденну видачу екіпажам кораблів порцій цього цілющого соку.
У соку лимонів і апельсинів у великій кількості містяться віта¬міни А, В, С. Вживання плодів Лимонів виліковує цингу, ангіну, прискорює загоєння ран і зрощення кісток, поліпшує обмін ре¬човин і попереджає розвиток артеріосклерозу.Апельсинові й лимонні дерева використовуються різноманітно: із квіток, плодових кірок і листя одержують ефірні олії, насто¬юють вина, лікери; плоди зацукровують; сушену кірку — цедру — кладуть у кондитерські вироби. Із плодів роблять цукати і мар¬мелад.
Дітям же, звичайно, корисніше давати натуральний сік апель¬синів.
Перша ягода весни — суниця. Майже всі вважають суницею тільки лісову ягоду, а суницю садову називають полуницею. Тим часом суниця і полуниця —дві різних рослини. У полуниці плоди дрібну подовжені, зеленуваті в тіні, темно фіолетові на сонці, мають сильний аромат. У суниці садової плоди великі, різної форми, біло-червоного кольору. Навіть листя різне, у полу¬ниці—ясно-зелене, матове, зморшкувате; у суниці—темно-зе-лене, гладке, блискуче.
Суниця — одна з найбільш корисних ягід. Вона займає пер¬ше місце за вмістом заліза, якого в ній у чотири рази більше, ніж у яблуках, винограді, ананасі. А залізо входить до складу крові людини. Крім солей заліза, у плодах суниці містяться фос¬фор, білки, цукор, жирна олія і велика кількість вітамінів. Усі ко¬рисні речовини, що знаходяться в суниці, легко засвоюються організмом.
У народній медицині суниця рекомендується як засіб при шлункових захворюваннях і подагрі, і «від страждань серця, за¬подіюваних серцю хвилювань, і робить серце веселим».
Як зберегти поживні речовини в овочах і фруктах?
Для того, щоб лід час приготування овочів у них залишалися корисні речовини, необхідно правильно їх готувати. Наприклад, не переварювати, якщо тушкувати, найкраще у власному соку, а оптимальний варіант, звичайно ж, це вживати їх сирими, у тер¬тому вигляді, у вигляді салатів тощо. Якщо овочі заморожені, то розморожувати їх рекомендується не під струменем теплої води, а щільно утаюваними в теплому приміщенні. У такому випадку в них зберігаються всі поживні речовини.
Чому, здавалося б, яри правильному збереженні псуються ягоди й овочі, а також інші харчові продукти? Так тому, що в них містяться дрібні мікроорганізми, невидимі неозброєним оком. Скупчення мікроорганізми можна побачити неозброєним оком у вигляді цвілі на яблуках, що згаили, нальоту на сирі тощо. Найбільш придатною температурою для розвитку такої цвілі є температура від +20 до +40 °С, а при температурі 0°С життєді¬яльність мікроорганізмів припиняється, тому в холодильниках нижні полиці, де температура близько 0°С, призначені для збе¬реження овочів.
При сприятливих умовах бактерії дуже швидко розмножують¬ся, а окремі з них у процесі розвитку виробляють сильнодіючі отруйні речовини, які ще називають токсинами, У зіпсованих продуктах накопичуються токсини, у результаті чого людина, яка з'їла несвіжу чи неправильно збережену їжу, одержує харчове отруєння.
Існують мікроорганізми, що розвиваються у вологому сере¬довищі, інші тільки під дією кисню, треті — без нього. Овочі, яких міститься висока кількість кислот, — несприятливе середо¬вище для розвитку мікроорганізмів, а от дріжджі та цвіль добре розвиваються в їхньому кислому середовищі. Наприклад, ли¬мон зіпсується не від гниття, а від того, що його покриє зелену¬вата цвіль і зробить непридатним до вживання в їжу весь плід.
Цвілеві грибки можна знищити кип'ятінням при температурі 100 °С протягом 1—2 хвилин. У продуктах же з низьким кислим середовищем, поряд із дріжджами і цвіллю, можуть розвивати¬ся шкідливі мікроорганізми, тому їх (продукти) рекомендується прокип'ятити при температурі 112—120 °С.