Політика цін і умов продажу ПриватБанку

У процесі товаропросування основні витрати поділяються на ви¬трати з транспортування, складських робіт, підтриманню товароматеріальних запасів, одержанню і відвантаженню товарів, упаковки, адміністративних витрат і витрат за обробку замовлень.

Отже, у систему товаропросування входять наступні елементи: в» транспортування (50-40% витрат коштів); 9» складування (25-28% витрат); В» підтримання запасів товарів (біля 10-12%); В* отримання і відвантаження товарів (6-7%); В» упакування та сортування (4-6%); В» адміністративні витрати (3-4%); В» обробка замовлень (2-3%).

Процес товаропросування починається із отримання замовлення від клієнтів. Окремі спеціалісти або служби опрацьовують замовлен¬ня, виписуючи рахунки-фактур і надсилають їх у відповідні підроз¬діли. Від швидкості опрацювання замовлень залежить успіх роботи наступних елементів «ланцюга» товаропросування. Замовлення отримують і опрацьовують за допомогою телефону, телеграфу, пош¬тою, комп'ютерною мережею.

Здійснюють усі ці операції висококваліфіковані спеціалісти, ви¬користовуючи крім техніки власні здібності, досвід і ерудицію. Для підготовки цих спеціалістів фірми організовують постійно діючі курси, семінари, навчання з перекваліфікації кадрів.

Упакування і сортування здійснюють здебільшого підприємства-ми-виробниками, але дуже часто користуються послугами посеред¬ницьких фірм, які сортують і упаковують товари в залежності від виду товарів, їх специфіки споживання, транспортування тощо.Система товаропросування є дуже складним процесом в структу¬рі комплексу маркетингу. Для того, щоб успішно ця система функ¬ціонувала, потрібно налагодити ефективне управління товаропросуванням. Для здійснення управління фірма у власному бюджеті вміщує затрати на адміністративне управління і регулювання проце¬сом товаропросування.

В сучасній практиці багато фірм створюють постійні комітети, до складу яких входять керівники, відповідальні за різні аспекти діяль¬ності, яка пов'язана з організацією товаропросування. Цей комітет роз¬робляє основні умови з підвищення ефективності системи розподілу.

Отримання, відвантаження товарів і товарних запасів є дуже важ¬ливою ланкою системи товаропросування з точки зору своєчасного, проміжного переміщення за допомогою транспорту, транзитних місць перевантажень і подальшого пересування.

Підтримання товарних запасів часто впливає на своєчасне задо¬волення потреб споживачів, адже покупцям і посередникам потрібно знати про наявність запасів для подальшого (в разі необхідності) переміщення, розширення географії збуту, термінового «десанту¬вання» товарів. Слід пам'ятати, що дуже великі запаси є нерента¬бельними. Товарні запаси повинні бути «мобільними» в часі, забез¬печувати оптимальний коефіцієнт обіговості товарних запасів.

Підтримання запасів пов'язане із системою зберігання і складу¬вання, роль і значення яких в останні роки різко зросли. У зв'язку з неспівпадінням виробництва і споживання, утворення великих, транснаціональних підприємств і корпорацій, потреби дотриман¬ня товарного вигляду до виробленої продукції (вимоги технології виробництва будівельних матеріалів, хімічної, виноробної продук¬ції) вимагають зберігання протягом визначеного терміну для по¬дальшого переміщення. Складські приміщення поділяються на склади довго- середньо і транзитного терміну зберігання.

З розвитком великих, міжнародних, транснаціональних компа¬ній, розширенням географії збуту різноманітних товарів зросла роль і транспортування.

Транспортування — це один із основних елементів системи това-ропросування, від можливостей якого прямо пропорційно залежить рівень задоволення потреб споживачів. Транспортування передбачає використання різних видів транспорту, шо відрізняються оператив¬ністю постачання, рівнем доступності, умовами зберігання у дорозі, регулярністю використання, рівнем витрат та його застосуванням.

Транспортування здійснюється наступними видами транспорту, залізничний, автомобільний, водний, трубопровідний, повітряний. У агропромисловому секторі в середині країни: залізничний, авто¬мобільний, тракторний і гужовий.

Затрати на застосування кожного з них різні. Порівняно дешеви¬ми видами є: трубопровідний, гужовий, водний. Помірно недороги¬ми є наступні види: автомобільний, залізничний, тракторний. До¬сить високі витрати при використанні повітряного виду транспорту.