Трмiнi менеджмент

Сутність методу контрольних запитань: полягає у стимулюванні пошуку ідей за допомогою універсальних запитань.

Сутність методу морфологічного аналізу: грунтується на застосуванні комбінаторики, тобто на системному дослідженні всіх теоретично можливих варіантів, які випливають із закономірностей побудови (морфології) об'єкта, що аналізується. Синтез охоплює як відомі, так і нові, незвичайні варіанти. Шляхом комбінування варіантів можна отри¬мати рішення, декілька з яких може мати практичний інтерес.Сутність методу морфологічного аналізу: грунтується на застосуванні комбінаторики, тобто на системному дослідженні всіх теоретично можливих варіантів, які випливають із закономірностей побудови (морфології) об'єкта, що аналізується. Синтез охоплює як відомі, так і нові, незвичайні варіанти. Шляхом комбінування варіантів можна отри¬мати рішення, декілька з яких може мати практичний інтерес.

Сутність методу управління за цілями (МВО):1)для кожного співробітника організації визничити мету його діяльності;2)забезпечити взаємозв’язок таких цілей;3)забезпечити досягнення кожним виконавцем встановленої для нього мети.

Сутність методу фокальних об'єктів: полягає у перенесенні ознак випадково вибраних об’єктів на об’єкт, що удосконалюється.

Сутність методу фокальних об'єктів:полягає у перенесенні ознак випадково вибраних об’єктів на об’єкт, що удосконалюється.

Сутність процесу мотивації:Створення умов, що дозволяють працівникам відчувати, що вони можуть бути задоволити свої потреби такою поведінкою, яка забезпечить досягнення цілей орг-ції.

Сфера компетенції менеджерів вищого рівня. На вищому рівні менеджменту формулюється місія та встановлюються організаційні цілі, визначається загальнокорпоративна стратегія та основні задачі щодо її реалізації, приймаються рішення щодо виходу на нові ринки, випуску нової продукції, залучення інвестицій, напрямків досліджень та розробок тощо.

Сфера компетенції менеджерів вищого рівня: На вищому рівні менеджменту формулюється місія та встановлюються організаційні цілі, визначається загальнокорпоративна стратегія та основні задачі щодо її реалізації, приймаються рішення щодо виходу на нові ринки, випуску нової продукції, залучення інвестицій, напрямків досліджень та розробок тощо.

Сфера компетенції менеджерів нижчого рівня. Менеджери нижчого рівня координують діяльність операційних виконавців. До цієї категорії, зокрема, відносять керівників секторів, груп, майстрів, бригадирів тощо.

Сфера компетенції менеджерів нижчого рівня: Менеджери нижчого рівня координують діяльність операційних виконавців. До цієї категорії, зокрема, відносять керівників секторів, груп, майстрів, бригадирів тощо.

Сфера компетенції менеджерів середнього рівня. Середній рівень менеджменту є відповідальним за розробку та реалізацію оперативних планів та процедур впровадження тих рішень, які були прийняті вищим керівництвом організації. Менеджери середнього рівня мають досить широку свободу дій щодо реалізації планів. Вони, наприклад, самостійно визначають: скільки необхідно найняти нових робітників; яке нове обладнання придбати; як використовувати засоби масової інформації для реклами тощо

Сфера компетенції менеджерів середнього рівня: Середній рівень менеджменту є відповідальним за розробку та реалізацію оперативних планів та процедур впровадження тих рішень, які були прийняті вищим керівництвом організації. Менеджери середнього рівня мають досить широку свободу дій щодо реалізації планів. Вони, наприклад, самостійно визначають: скільки необхідно найняти нових робітників; яке нове обладнання придбати; як використовувати засоби масової інформації для реклами тощо

Сфери застосування ірраціональної моделі прийняття рішень: а) для вирішення принципово нових, незвичайних рішень, таких, які важко піддаються вирішенню; б) для вирішення проблем в умовах дефіциту часу; в) коли менеджер або група менеджерів мають достатньо влади, аби нав’язати своє рішення.

Сфери застосування ірраціональної моделі прийняття рішень:для вирішення принципово нових, незвичайних рішень, таких, які важко піддаються вирішенню; для вирішення проблем в умовах дефіциту часу; коли менеджер або група менеджерів мають достатньо влади, аби нав’язати своє рішення.