Перебудова стилю і методів керівництва на підприємстві (Райффайзен Банк Аваль)

-ступінь механізації та автоматизації виробництва;

-форми організації виробництва;

-соціально – економічні;

-застосування нових технологій;

-оптимальне вкладення капіталу;

-використання можливостей всіх партнерів;

Ринкова модель підприємства.

Підприємство як суб'єкт ринкових відносин. Будь-яке підприємство, незалежно від форми власності, галузевої приналежності, характеру продукції, що випускається, або послуг, що надаються, розміру і т.п. є відкритою економічною системою. Це значить, що воно має зв'язок із зовнішнім середовищем, реалізовувану за допомогою взаємного обміну різноманітними ресурсами (природними ресурсами, готовою продукцією, енергією, інформацією, відходами виробництва, грошовими засобами).

По відношенню до підприємства зовнішнє середовище виступає в двох формах: у формі природного навколишнього середовища і в суспільній формі.Природне середовище. Воно надає пряме відношення на підприємство через клімат, мінеральні корисні копалини,якісний

стан лісів, морів, озер, річок, землі, атмосферного повітря. Але і підприємство чинить найсильніший тиск на природне середовище, якщо відходи його виробництва не нейтралізуються, потрапляють

в природу і забруднюють її. В такій ситуації якнайкращим є варіант коли симбіоз природи і підприємства зведе до нуля їх негативний взаємний вплив і буде досягнута повна гармонія. Проте таке можливо лише тоді, коли підприємства, використовуючи досягнення науково-технічного прогресу зведуть до мінімуму забруднення навколоишньго природнього середовища, що благотворно позначиться на діяльності самих же підприємств.

Суспільне середовище. Взаємний вплив підприємства і суспільства вельми великий і виявляється по багатьох напрямах, таких як:

• відносини з державою;

• відносини з муніципальними органами і службами;

• відносини з населенням даного регіону, з його инфра¬структурой і соціальним середовищем;

• зв'язок з чинним законодавством і правовим середовищем;

• взаємозв'язок з ринком, з численними суб'єктами ринкових відносин.

Держава і муніципальні органи регулюють діяльність підприємств шляхом законодавчих і підзаконних ак¬тів , а також створення для окремих підприємств різних організаційно-економічних пільг (наприклад державне і муніципальне замовлення, пільгове оподаткування, централізоване фінансування робіт, дотації на виробництво і випуск окремих товарів і т.п.).

Особливого значення набуває діяльність підприємства на ринку, де воно вступає у договірні ринкові відносини з постачальниками і потенційними споживачами своєї про¬дукції. Тут з'ясовується: які підприємства, в якій кількості, якої якості і за якою ціною поставлятимуть всі необхідні йому виробничі ресурси, які підприємства і споживачі купуватимуть; яку випускають їм продукцію, в якій кількості і скільки платити за кожну її одиницю. При цьому треба мати на увазі, що всі ринкові відношення між суб'єктами ринку ( підприємствами, їх посередниками, банками, компаніями страховок і т.п.) будуть існувати в умовах жорсткої конкуренції між товаровиробниками. Саме конкуренція ринковго середовища створює найсприятливіші умови для економічного розвитку підприємтсв і суспільства, є рушійною силою їх економічного і соціального прогресу.