Вдосконалення соціально-трудового планування на підприємстві
Організаційна ефективність менеджменту характери¬зує якість побудови організації, її системи управління, прий¬няття управлінських рішень, реакцію системи управління на стреси, конфлікти, організаційні зміни тощо. Її оціню¬ють за показниками, які відображають якість побудови організації та її системи управління: рівень централізації функцій управління, співвідношення чисельності управ¬лінських працівників між різними рівнями управління, питома вага керівників у загальній чисельності апарату управління, коефіцієнт ланковості структури менеджмен¬ту, швидкість прийняття управлінських рішень тощо.
Соціальна ефективність менеджменту відображає вплив менеджменту на процеси формування професійних характеристик працівників, у тому числі керівників, формування корпоративного духу, відповідного психо¬логічного клімату в колективі, атмосфери захищеності її причетності до цілей організації, перспектив розвитку соціальних інституцій тощо. Соціальну ефективність менеджменту можна оцінювати з двох точок зору. З од¬ного боку, її оцінюють за показниками, що відобража¬ють соціально-культурну сферу, функціонування організа¬ції: рівень трудової дисципліни, рівень стабільності кадрів, рівень розвитку соціальної інфраструктури на підпри¬ємстві, рівень умов праці тощо. З іншого — за показни¬ками, що відображають вплив на досягнення виробничо-господарських результатів та задоволення потреб ринку: продуктивність праці, зарплатовіддача, рівень задоволення потреб споживачів тощо.
Вплив організаційних змін та організаційного розвит¬ку на систему менеджменту та її ефективність показано на рис. 1 (див. додаток А).
Організаційні зміни та організаційний розвиток впливають на ефективність менеджменту шляхом удо¬сконалення керуючої та керованої систем управління організацією: При цьому економічна ефективність ме¬неджменту визначається, з одного боку, як результат удосконалення керуючої та керованої систем, з іншого — на засадах трансформації організаційної та економічної ефективності.
Спрощено ефективність системи менеджменту визна¬чається рівнем задоволення потреб працівників органі¬зації, споживачів та рівнем отриманих результатів. При¬чому, як зазначає американський науковець Ч. Бернард, рівень задоволення потреб кожного члена організації впливає на величину його внеску в досягнення цілей: якщо потреби не задовольняються, то працівники йдуть із системи як неефективної. За організаційною теорією
Ч. Бернарда, лише поєднання організаційних потреб з потребами соціолюдської системи та їх задоволення фор¬муватиме ефективну та дієву систему менеджменту.
1.4 Критерії та методи оцінювання ефективності менеджменту
Оцінювання ефективності менеджменту охоплює такі компоненти: визначення змісту ключових понять; вибір критеріїв оцінювання; розроблення методології оцінювання [1;574].Ключовими поняттями при оцінюванні ефективності управлінської діяльності є «ефект», «результат», «кри¬терій ефективності», «показники ефективності (результа¬тивності)». Поняття «результат» і «ефект» ідентичні. До¬цільніше користуватися поняттям «ефект», оскільки во¬но пов'язане з вимірюванням ефективності.
Щодо ефекту менеджменту в теорії менеджменту сфор¬мувалося три точки зору. Перша полягає в тому, що за¬гальний ефект менеджменту виражається показниками діяльності організації загалом. Прихильники другої точ¬ки зору намагаються сконструювати систему показників ефективності менеджменту, виокремивши із загального ефекту саме те, що досягнуто завдяки функціонуванню системи менеджменту. Третя позиція синтезує обидва по¬гляди, її автори вважають, що процес менеджменту мож¬на розбити на окремі етапи та операції, виокремлюючи при цьому взаємопов'язані проміжні (локальні) та остато¬чні результати менеджменту загалом і його окремих ла¬нок. Проміжними результатами діяльності керівника чи органу управління є узагальнення, втілені у рішеннях і планах нові ідеї, концепції. Остаточні (узагальнюючі) ре¬зультати менеджменту збігаються з остаточними резуль¬татами керованого об'єкта, тобто підприємства, галузі, регіону, всієї економіки.
Отже, ефект менеджменту виявляється як у загально¬му результаті функціонування організації, так і в локаль¬них результатах діяльності системи менеджменту загалом та її складових. При цьому загальний і локальні резуль¬тати не обов'язково повинні бути однойменними.
За ринкових умов основним результатом (ефектом) виробничо-господарської та управлінської діяльності є при¬буток. Завданням менеджменту є оптимізація складових прибуткоутворюючих елементів, виходячи з типової мо¬делі функції прибутку: