Вдосконалення соціально-трудового планування на підприємстві

Вступ

Перехід української економіки на ринкові засади зумовлює ефективне використання всіх видів ресурсів. Оскільки на ринку умови надзвичайно жорстокі і виживають на ньому тільки ті, які вміють ефективно використовувати наявні у них ресурси та інтенсивно працювати, то важливо підтримувати на підприємстві систему менеджменту, яка б забезпечувала загальну ефективність діяльності підприємства.

Так як діяльність будь-якої організації є багатоплановою, то й аналіз у даному курсовому проекті ми будемо здійснювати, оцінюючи економічну, соціальну та організаційну ефективності динаміки менеджменту. Об’єктом дослідження оберемо товариство з обмеженою відповідальністю “ІТС”.

При визначенні політики та стратегії будь-якого підприємства аналіз ефективності обов'язково передбачає співставлення останньої з рівнем використання інших чинників виробництва. Крім того, в процесі діяльності працівників дуже важливо й подбати про умови, в яких їм прийдеться перебувати, бо останні є надзвичайно важливими у відображенні майбутнього доходу.

Отже, розуміючи актуальність забезпеченості трудовими ресурсами та соціального розвитку на будь-якому підприємстві в будь-який період його діяльності, я вибрала для написання своєї курсової роботи саме тему “Вдосконалення соціально-трудового планування на підприємстві”.

Метою курсового проекту є визначення заходів щодо вдосконалення ефективності динаміки менеджменту на підприємстві, виявлення найкращих шляхів його діяльності та визначення результату від запропонованих засобів.

Проведемо аналіз і вияснити, яким чином результативність діяльності підприємства пов’язана з рівнем соціально-трудового планування членів його колективу.

1.1 Система менеджменту

Після створення підприємства перед підприємцем постає проблема ефективного управління ним, складовою частиною якого є організаційна діялбність, що здійснюється у межах певних організаційних форм. Вибір оптимальної організаційної форми підприємства та ефективних методів прийняття управлінських рішень є одним із найважливіших чинників успішної підприємницької діяльності.

Менеджмент ж являє собою складову частину процесу управління. Він характеризується як свідомий і цілеспрямований вплив керівництва підприємства або керівних органів на діяльність людей у процесі виробництва товарів і послуг у межах певної організації з метою привласнення прибутків. Менеджмент – це сукупність функцій, спрямованих на ефективне та результативне використання ресурсів з певними організаційними цілями. Менеджер –той, хто вцілому відповідальний за процес менеджменту в межах організації.

Головними видами діяльності, які становлять процес менеджменту є планування й ухвалення рішень, організація, лідерство і контролювання. Для досягнення успіху менеджери також прагнуть мати технічні, міжособові, концептуальні, діагностичні, комунікативні навики, уміння правильно ухвалювати рішення та розподіляти час. Ефективна практика менеджменту потребує синтезу науки і мистецтва, тобто поєднання раціональної об’єктивності та інтуїтивної проникливості.

Сама ж система менеджменту представляє собою комплексний підхід з економічної, соціальної, організаційної сторін, кожна з яких містить певний набір факторів впливу, тощо, і використовує для вирішення задач методи напрямки чи сформовані заходи. Базуючись на різноманітних принципах, вона спрямована на досягнення одного результату, а саме – максимального прибутку при мінімальних затратах та якомога краще сформованій організаційній діяльності та у сфері планування і контролю.

1.2 Організаційні зміни та організаційний розвиток як об’єкти управління

Кожна організація розвивається циклічно, що супро¬воджується змінами усіх елементів системи організації. Оскільки змінюється внутрішнє і зовнішнє середовище функціонування організації, комунікативні системи, ор¬ганізаційні можливості, то необхідно знаходити такі ме¬тоди управління змінами і розвитком організацій, які б зумовлювали підвищення ефективності діяльності.