Вдосконалення соціально-трудового планування на підприємстві

— навчання та підвищення кваліфікації працівників;

— зміну структури організації;

— здійснення впливу на створення та діяльність не¬формальних груп в організації;

— створення формальних груп в організації;

— організацію міжгрупової взаємодії;

— розроблення пропозицій щодо подолання можли¬вих конфліктів;

— залучення ключових фігур організації для діагнос¬тики її стану;

— залучення консультантів з питань людської пове¬дінки, мотивації тощо;

— забезпечення підтримки запланованих заходів з боку керівників більш високого рівня;

— реалізацію заходів, покликаних поглибити і роз¬ширити розуміння суті організаційного розвитку;

— залучення працівників відділів кадрів, соціології, психології, охорони праці до вироблення та реалізації за¬ходів, спрямованих на оптимізацію трудових відносин;

— оцінювання результатів;

— удосконалення організаційної структури управ¬ління;

— підвищення ролі реклами;

— перерозподіл повноважень та відповідальності тощо.Здійснення організаційних змін з метою забезпечен¬ня розвитку організації є, як правило, тривалим, трудо¬містким та стресозумовлюючим процесом. Як зазначає американський науковець Гаррісон Емерсон (1853— 193L), «навіть якщо реформатор на підприємстві наді¬лений найвищою владою, йому все ж нелегко буває по¬долати величезний опір хибних ідеалів, утопічних норм та довголітніх практичних навичок своїх підлеглих». То¬му для успішної реалізації організаційних змін та роз¬витку доцільно забезпечити прозорість інформації та ви¬користовувати розгалужену систему матеріального і мо¬рального стимулювання.

1.3 Визначення ефективності організаційних змін

Організаційні зміни та організаційний розвиток перед¬бачають підвищення ефективності систем менеджменту.

Ефективність менеджменту — результативність управлінської діяльності, що визначається як відношення отриманих результатів від реалізації певних управлінських важелів в організації до витрат, які супроводжують їх одержання [3;312].

При оцінюванні системи менеджменту, яка діє в ор¬ганізації, слід розрізняти економічну, організаційну та соціальну ефективність.

Економічна ефективність менеджменту відображає економічні результати діяльності організації за конкрет¬ної системи управління. З одного боку, економічну ефек¬тивність характеризують показники, що відображають побудову та функціонування систем менеджменту. Це рівень автоматизації робочих місць управлінців, рівень розроблення інструктивного та нормативного матеріалу, загальний діапазон менеджменту, рівень технічної озбро¬єності управлінців тощо. Водночас ефективність систем менеджменту характеризується показниками, які відо¬бражають результати виробничо-господарської діяльнос¬ті організації: величина прибутку, собівартість, обсяг виготовлоної продукції, обсяг реалізації продукції, рента¬бельність, фондомісткість, рівень ліквідності, рівень ризику, коефіцієнти автономії, фінансової стійкості, ма¬неврування, оборотності тощо.