Організація планування експортно-імпортної діяльності» на ЗАТ “Коломийська швейна фабрика"

♦ впровадження необхідних змін до товарної стратегії підприємства.Структура відділу маркетингу на ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” буде залежити від багатьох факторів – передусім від розміру маркетингу. Функції останнього можуть бути з одного боку досить широкими: вивчення ринку; планування нової продукції; розподіл, перерозподіл запасів тощо. З іншого – обмежуватися продажем, рекламою і не включати вивчення ринку, планування, ціноутворення. Отже, чим більшу роль маркетинг буде відігравати в управлінні підприємством, тим імовірніше, що воно досягне рівня інтегрованої маркетингової організації. І навпаки, незначна роль маркетингу в управлінні ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” свідчить про те, що воно будує свою діяльність на періодичних завданнях, тобто на кризовій чи фрагментарній основі, що й виявилось під час аналізу його діяльності.

Разом з проблемами маркетингу ЗАТ “Коломийська швейна фабрика”, необхідно вирішувати комплекс завдань у галузі виробництва, фінансів, обладнання, постачання, юриспруденції, техніки і технології, роботи з персоналом.

Підприємство потрібно обновити новим обладнанням, так як те уже застаріле. Працівники часто стикаються з проблемами пов’язані з обладнанням і це затримує роботу підприємства. Якщо підприємство обновити новим обладнанням, то це дасть змогу швидко та якісно виконувати замовлення заказчиків. Чим більше заказів буде виконувати підприємство, тим збільшиться його прибуток. Також ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” необхідно займатися пошиттям не лише літнього одягу а й зимового.

Незначна зміна відбулась в структурі товарної продукції. Відновлюються звязки з деякими країнами Західної Європи.

Серед категорій працюючих на підприємстві переважають робітники. На ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” почався різкий спад фонду оплати праці. Негативною тенденцією є те, що в 2003-му році в порівнянні з 2002-м роком зменшилась фондовіддача. Відбулися зміни за чотири роки в структурі витрат. Витрати на оплату праці в 2003-му році становили 5,1% собівартості.

Коефіцієнт забезпечення власними коштами на протязі 5 років відповідав нормативам. В 2003-му році порівняно з 2002-м дещо зменшилась ймовірність неплатоспроможності.

Ці всі аргументи наводять на те, що для покращення фінансового стану підприємства потрібно покращити його маркетингову діяльність.

Український ринок товарів легкої промисловості, переборовши тривалий спад, з 2003 року поступово зростає, тому ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” потрібно постійно крокувати вперед.

Жодне підприємство не ставить собі за мету бути конкурентноспроможним за всім асортиментом і на всіх типах ринку. Для резельтативної діяльності підприємства важливим є використання таких інструментів маркетингу, як дослідження попиту, сегментів ринку і позиціонування своєї продукції, створення нових товарів, які б відповідали запитам кінцевих споживачів, оптимізація товарного асортименту, подовження життєвого циклу. Важливим є також покращення забезпечення якості продукції і процесів виробництва.

Отже, рекомендації щодо вдосконалення маркетингової діяльності, дослідження попиту, заміна старого обладнання на нове, створення нових товарів, які б задовільняли потреби споживачів, пошиття не лише літнього а й зиимового одягу, частіше проведення виставкових заходів, вихід з новою продукцією на світові ринки просто необхідні ЗАТ “Коломийська швейна фабрика”.

Висновок

Легка промисловість – одна з найдавніших за часом галузей господарства. Ще зовсім недавно вітчизняна легка промисловість виробляла близько 40% непродовольчих товарів повсякденного вжитку. Завдяки швидкому обігу капіталу і високій рентабельності галузь була надійним джерелом наповнення Держб’юджету. Прибутками “легковиків” постійно дотувалися інші галузі промисловості, а в багатьох районах і містах підприємства забезпечували значну частку надходжень до місцевих б’юджетів та утримання соціальної сфери регіонів.

Ринок швейної промисловості бурхливо розвивається сьогодні в Україні. Споживач та його оцінка товарів, мотиви при купівлі прискіпливо аналізуються виробниками. Особлива увага при цьому приділяється передкупівельним мотивам, що виникають у жінок – найбільш активних покупців.