Організація планування експортно-імпортної діяльності» на ЗАТ “Коломийська швейна фабрика"
Промислові фірми мають у своєму складі різні підрозділи, які можна розділити на три групи:
1)виробничі відділи, що займаються питаннями, пов’язаними з випуском продукції;
2)функціональні відділи, куди входять відділи збуту, вивчення ринків, реклами, постачання, транспорту, страхувааня, юридичний, економічний і планування;
3)адміністративні відділи: фінансовий відділ, бухгалтерія, відділ кадрів, відділ відносин із службовцями й урядом.
Організаційна структура фірми і принципи управління визначаються низкою чинників – розмірами виробництва, виробничим профілем, технологією виробництва, сферою діяльності, масштабами закордонної діяльності й ін.Розрізняють дві головні форми управління промисловими фірмами: централізована і децентралізована. Централізована передбачає управління господарською діяльністю підприємств з одного центру, жорстку регламентацію і координацію їх діяльністі, повну відсутність господарської самостійності. Децентралізована форма управління передбачає створення усередині фірми виробничих відділень, що користуються повною господарською самостійністю. До структури управління децентралізованої фірми входять: центральний апарат; виробничі відділення; центральні служби, контрольна і фінансова служби.
Центральний апарат. Вищою керівною ланкою фірми є загальні збори акціонерів. Практично фірмою керує наглядова рада і правління. Наглядова рада обирається на загальних зборах акціонерів. Очолює раду голова. Кількість членів визначається Статутом. Члени правління одержують високу зарплату або гарантовану у вигляді відрахування від прибутку. Сьогодні президент фірми рідко сам керує фірмою, звичайно управління здійснюється колективно з участю різних комітетів, які створюються при наглядовій раді і формуються з її членів.
Виробничі відділення. Сучасна велика компанія складається зі значної кількості виробничих відділень. Їх очолюють управляючі. Виробничі відділення об’єднюють дочірні компанії, що входять до фірми і здійснюють свою діяльність через відповідні функціональні відділи. Розрахунки здійснюють на основі трансфертних цін через бухгалтерію, грошових платежів немає. Управляючі самі встановлюють норму прибутку для всього відділення. Вони самостійно ведуть облік, підбір кадрів.
Центральні служби децентралізованої фірми представлені науково-дослідними і конструкторськими відділами, лабораторіями обчислювальних машин, статистичними відділами, відділами будівництва, транспорту, збуту, постачання, маркетингу, реклами, юридичного відділу і віділлу планування.
Контрольна та фінансова служба складається з контролера, скарбника, головного ревізора і бухгалтера.
Організація експортних операцій.
Якщо обсяг зовнішньоторговельних операцій у фірми незначний і основна частина продукції реалізується на зовнішньому ринку, то для здійснення зовнішньоторговельних операцій вона використовує торговельний апарат, призначений для роботи на внутрішньому ринку.
При збільшенні зовнішньоторговельних операцій створюється спеціальний експортний відділ, що не входить до складу внутрішнього збутового опарату. Він, як правило складається з таких підрозділів: функціональні сектори; територіальні сектори; галузеві сектори.
Іноді замість експортних відділів великі фірми мають підрозділи в закордонних відділеннях, побудовані за регіональним принципом. Їм підпорядковуються всі збутові і виробничі фірми за кордоном.
Для реалізації продукції усіх своїх підприємств великі фірми нерідко створюють центральний офіс у вигляді юридичного самостійного акціонерного товариства або дочірньої експортної фірми, при цьому комерційна діяльність повністю відокремлюється від виробничої.
Створення таких офісів зі збуту продукціцї вигідно великим підприємствам. Формальо фірма-мати не відповідає за діяльність цих офісів, що дає змогу проводити будь-які операції.