Принцип мотивованості як складова частина комунікативного методу навчання іноземної мови

а) відсутність заздалегідь поставленої мети;

б) відсутність вольового зусилля;

в) відсутність усвідомлення правила дії;

г) безпосередньою цілісністю, синтетичним планом дії;

д) низькою стомлюваністю;

е) підвищенням інтересу;

є) збільшенням об’єму уваги;

ж) підсиленням здатності утримання;

з) загостренням здатності імітації;

и) своєрідністю відтворення.

На перший погляд можна подумати, що мимовільність дії є позитивною, так як покращує ряд психічних процесів. Але це тільки при недалекоглядному погляді.

Насправді учню, переведеному на мимовільні дії, нанесено серйозних збитків, бо він позбавлений можливості діяти як людська істота, що завжди ставить мету, напружує волю для її досягнення і усвідомлює свої дії. Саме тому організм учня мобілізував більш прості процеси: інтереси, увагу, запам’ятання і відтворення.

Найбільш цікавими є ті випадки, коли відповідно до мети і умов навчання, а також в залежності від його результатів процес навчання іноземній мові містить елементи мимовільного навчання в тих чи інших межах.

Найбільш типовим випадком може служити читання художньої літератури на іноземній мові з метою входження в лексичну і синтаксичну своєрідність мови яка засвоюється.

Таким чином мимовільне засвоєння іноземної мови, якщо воно розумно включене у довільне його засвоєння, є прикладом навчальної бережливості з боку учнів. Постійно маючи таку спрямованість, вони вчаться іноземній мові навіть тоді, коли не вивчають її. Тут слід розглядати мимовільне засвоєння іноземної мови в якості прийому навчання.

Сучасна людина все робить головним чином довільно. Сама по собі ідея школи базується на принципі довільності виховання освіти і навчання. Ознака довільності в сучасній культурі є складовою частиною явища і поняття таланту, творчості і творчого натхнення. Практично всі письменники і видатні вчені свій талант розуміють як здібність помножену на працелюбність, на важку цілеспрямовану, тобто довільну працю.

Проблема мотивації в навчанні виникає по кожному шкільному предмету. Однак особливо гостро стоїть проблема мотивації вивчення іноземних мов в середній школі. Дослідники питання мотивації наводять дані про зниження її від класу до класу. При цьому до моменту вивчення іноземної мови і на самому початку в учнів, як правило, висока мотивація. Їм хочеться розмовляти на іноземній мові з ровесниками; принадною виявляється можливість декламувати вірші і співати пісні на іноземній мові; читаючи дізнаватись про інші країни. Багато хлопців вбачають у вивченні іноземної мови щось “пригодницьке” проникнення в новий незнайомий світ; привабливою виявляється можливість перевтілюватись: “ Я розмовляю на рідній мові”. Словом майже у всіх є бажання володіти іноземною мовою, вміти спілкуватись безпосередньо, через книгу і листування. Але от починається процес оволодіння іноземною мовою і відношення учнів міняється, багато розчаровуються. Адже цей процес передбачає період накопичення “ будівельного матеріалу”, стадію неминуче примітивного змісту, подолання різноманітних складностей, що відсуває досягнення мети, про яку мріялось.В результаті зменшується мотивація зникає зустрічна активність, слабне воля, спрямована на оволодіння іноземними мовами, знижується успішність в цілому, яка в свою чергу негативно впливає на мотивацію. А згодом вже дорослими шкодують з приводу втраченого, виникає незадоволення не тільки собою, але головним чином, постановкою навчання іноземній мові. Такою є ситуація пов’язана з вивченням іноземної мови в школах і вузах.