Принцип мотивованості як складова частина комунікативного методу навчання іноземної мови

Наведемо приклад завдання з урахуванням особливостей мотиваційної сфери учнів.

Інструкція: У вас три варіанти магнітофонного запису тексту “A Long Night”:

1) з двома паузами для відпочинку;

2) у нормальному темпі англійського мовлення без пауз для відпочинку;

3) у швидкому темпі англійського мовлення без пауз для відпочинку.

Третій варіант запису є найскладніший. Визначте з яким записом тексту ви будете працювати, прослухайте текст один раз і виконайте тестове завдання.

Короткі висновки.

Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок , що принцип мотивованості займає значне місце в системі принципів комунікативного методу навчання. Він є однією з ефективних форм організації навчального процесу. Мотивація навчання присутня у характеристиці будь-якого принципу і всіх видів діяльності. Вона повинна бути присутня на кожному етапі уроку, бути його основою.

Дотримання принципу мотивованості сприяє виконанню важливих методичних задач:

а) створенню психологічної готовності дітей до мовного навчання.

б) забезпеченню природної необхідності багаторазового повтору ними мовного матеріалу з метою міцного запам’ятання

в) тренування учнів у виборі потрібного мовного варіанту, що є підготовкою до ситуативної спонтанності мовлення взагалі.

г) формування в учнів потреб і мотивів спілкування на англійській мові.

В даному розділі мною коротко охарактеризовані такі принципи комунікативного методу навчання:

а) принцип мовно-розумової активності.

б) принцип індивідуалізації при ведучій ролі його особистісного аспекту.

в) принцип функціональності.

г) принцип ситуативності.

д) принцип новизни.

Подані принципи відображають закономірності мотивованості навчання мовній діяльності.

Комунікативний метод призначений для навчання говорінню. На основі аналізу принципів комунікативного методу навчання ми робимо висновок, що навчати говорінню не навчаючи спілкуванню, не створюючи на уроках умов мовного спілкування, неможливо.

Окремим параграфом даного розділу я виділила індивідуалізацію, як засіб мотивації, оскільки мотивація - сторона суб`єктивного світу учня і визначається його власними спонуками і пристрастями, потребами, які він чітко усвідомлює. Отже вчитель повинен співвідносити прийоми навчання з особистісними, суб`єктивними і індивідними властивостями кожного учня. Звідси випливає такий висновок, що немотивоване навчання мовній діяльності позбавляє це навчання психологічного змісту, тому що воно - навчання формі заради форми.