Зовнішньоекономічні зв'язки України з країнами світу

5. ВАЖЕЛІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Держава повинна забезпечити експортерам протекціоністський захист на всіх рівнях: юридично-правовому (за допомогою законо¬давчих актів, митних бар'єрів), міжнародно-політичному та реклам¬но-пропагандистському. Вона має організувати кредитування й під¬тримку експортерів конкурентоспроможних на світовому ринку то¬варів, створити орган зі страхування експортних операцій та інвес¬тицій, що додасть впевненості й сміливості нашим експортерам, які виходять на світові ринки. Дуже важливим і ефективним чинником має стати фіскальна політика держави в зовнішньоекономічній дія¬льності. Податкові пільги щодо експорту продукції машинобудуван¬ня та сприятливе митне регулювання слід поєднати з державним стимулюванням інвестицій науково-дослідних робіт, що здійснюю¬ться з метою впровадження у виробництво конкурентоспроможних товарів і технологій. Підтримка й заохочення українського екс¬портера, захист економічних інтересів України мають стати визна¬чальними в її зовнішньоекономічній діяльності.

Треба створити розгалужену систему зовнішньоторговельних ор¬ганізацій, представництв, торгових домів, які б займалися проб¬лемами просування товарів на світові ринки, рекламою, виставками та реалізацією продукції українських підприємств. Створення й розвиток інфраструктури зовнішньої торгівлі покладено на Мініс¬терство зовнішньоекономічних зв'язків та торгівлі України.Потрібні відповідні фінансові структури та механізм вирішення питання щодо надання Україною цільових кредитів у національній валюті зарубіжним державам і підприємствам під закупівлю вітчиз¬няної продукції. Цільові кредити сприятимуть експорту вітчизняної продукції та просуванню наших товарів на нові ринки збуту, підви¬щенню попиту на них. Кредити треба повертати з процентами, бо, надаючи іноземним партнерам цільовий кредит для закупівлі продукції наших підприємств, ми перекладаємо на їх плечі частину проблем з підтримки та інвестування вітчизняних товаровиробників. Крім того, кредитування іноземних споживачів національною валю¬тою сприятиме досягненню її зовнішньої конвертованості. Необхід¬ний також продаж наших товарів за національні валюти замовників, якщо експортерам буде надано право купівлі товарів за цю валюту в країні-імпортері. Для реалізації цього способу треба створити двосторонні банки, метою яких повинно стати досягнення взаємо-конвертованості національних валют партнерів.

Зовнішньоекономічна діяльність України має бути такою, щоб експорт та імпорт товарів і послуг відповідали стратегічним інтересам держави й були економічно вигідні для власних вироб¬ників, а відрахування до державного валютного фонду забезпечу¬вали покриття загальнодержавних потреб і сплату внутрішнього та зовнішнього боргу України.

Розвиток експорту — це основне джерело надходження капіталу в Україну; йому держава повинна приділяти особливу увагу.

Складні проблеми, які стоять перед економікою України,— це дефіцит бюджету, заборгованість підприємств по платежах у бю¬джет, що є результатом незбалансованості податків, а також тіньової економіки. Необхідно здійснювати заходи щодо виведення Ук¬раїни з глибокої кризи, серед яких важливе місце посідає всебічна підтримка вітчизняного товаровиробника й національного виробни¬цтва. З метою зменшення неконтрольованого експорту заборонено вивезення шкір великої рогатої худоби, прийнято пакет документів щодо захисту підприємств металургійної промисловості від виве¬зення за кордон брухту чорних металів, захисту вітчизняної вугіль¬ної промисловості ввізним податком від дешевшого імпортного ву¬гілля, про податкові пільги вітчизняним товаровиробникам, держав¬ну підтримку експортерів (повернення ПДВ на експорт). За рахунок зняття подвійного оподаткування собівартість продукції в металур¬гії, сільському господарстві, переробній промисловості, машинобу¬дуванні, енергетиці зменшиться на одну третину.

Завдяки економічним реформам і реструктуризації промисловос¬ті створюються сприятливі умови для припливу іноземних інвести¬цій.

До найбільш впливових інструментів зовнішньоекономічної діяль¬ності належать державні митно-тарифні системи.

Мита поділяють на фіскальні та протекціоністські. Мета фіскаль¬них мит — забезпечити надходження в бюджет, тому вони неви¬сокі й охоплюють невелику групу товарів. Протекціоністські мита використовуються для захисту національного товаровиробника від іноземних конкурентів.

Величина мита залежить від країни. Антидемпінгові мита ви¬користовують при оподаткуванні товарів, що продаються за цінами, нижчими від їхньої нормальної вартості. Каральні мита мають від¬верто дискримінаційний характер і ведуть до загострення відносин між країнами. Митний тариф — систематизований перелік товарів із зазначенням мита, яким вони оподатковуються.