Зовнішньоекономічні зв'язки України з країнами світу

Торгові представництва країни в іноземних державах захищають за кордоном права своєї країни. Вони підпорядковуються безпосе¬редньо Міністерству зовнішньоекономічних зв'язків та торгівлі України та виконують такі функції й завдання:

1) представляють інтереси своєї країни, регулюють питання в га¬лузі зовнішньої торгівлі та сприяють розвитку торгівлі й інших господарських відносин своєї країни з країною перебування торгового представництва;

2) вивчають економічні умови зовнішньоекономічних зв'язків і кон'юнктуру ринків країни перебування, ураховуючи інтереси зовнішньої торгівлі своєї країни, і надають відповідну інфор¬мацію Міністерству зовнішньоекономічних зв'язків та торгівлі України й Міністерству закордонних справ України, а також зовнішньоторговим та іншим зацікавленим організаціям і ком¬паніям своєї країни.

Національний банк України відіграє важливу роль в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю за допомогою валютно-фінан¬сових інструментів, передусім регулюванням курсу національної ва¬люти, який безпосередньо впливає на експортно-імпортні потоки.

Експортно-імпортні банки здійснюють кредитно-розрахункові функції від імені уряду.

Держмитком України виконує безпосередній контроль за екс¬портно-імпортними потоками на митному кордоні України. Він формує митну статистику, розробляє митні правила й процедури, здійснює митні збори, мита й податки, керує регіональними митни¬ми організаціями та контролює дотримання ними законодавства й правил митної справи; вивчає питання митної політики, готує проек¬ти митних тарифів, бере участь у розробці проектів міжнародних угод у частині, яка стосується митної справи.

Міністерство економіки України координує всю планово-еконо¬мічну та зовнішньоторговельну діяльність, здійснює підготовку про¬ектів документів із цих питань.

Міністерство закордонних справ України сприяє визначенню зовнішньоекономічних орієнтирів і здійснює зовнішньополітичне за¬безпечення інтересів національних експортерів та імпортерів.

Кабінет Міністрів України здійснює координацію діяльності ор¬ганів, які беруть участь у процесі управління зовнішньоекономічною діяльністю, керує процесом погодження й прийняття національної зовнішньоекономічної стратегії, політики та законодавства голов¬ними органами державної влади України.

Усі вищенаведені органи регулювання зовнішньоекономічної дія¬льності є учасниками розробки її планів, основним завданням яких є збільшення частки експорту товарів і послуг та скорочення ім¬порту.

Торгівля товарами й послугами завжди була однією, з важливих форм міжнародних відносин. Вона може бути предметом протисто¬яння або співробітництва, але в кожному разі є об'єктом конку¬ренції.

Експорт та імпорт займають настільки важливе місце у виробниц¬тві й споживанні промислове розвинених країн з ринковою еконо¬мікою, що раптове закриття кордонів здається неймовірним.

Реальна взаємозалежність держав у комерційній галузі неминуче є джерелом напруги. Ця ситуація не нова: в історії багато конфлік¬тів виникали в результаті розходжень у комерційних інтересах. Сьогодні обмін рішуче впливає на процеси економічного розвитку та збагачення держав. Проблеми зовнішньої заборгованості зумов¬люють переміщення власності й центрів прийняття рішень із країн з негативним у країни з позитивним платіжним сальдо.

Тільки жорстка економічна політика може підірвати подібні про¬цеси: для багатьох країн наслідком міжнародного обміну є "зовніш¬нє попередження", з яким урядам і громадській думці інколи важко погодитися. Сьогодні міжнародне співробітництво розвивається ти¬ми ж темпами, що й торгівля. Держави прагнуть вирішувати свої конфлікти в цій галузі шляхом переговорів. І завдання всіх — знайти спосіб конвергенції національних інтересів шляхом збіль¬шення економічної інтеграції на міжнародному рівні.Що стосується України, то в ній відсутній ефективний механізм зовнішньоекономічних зв'язків. Тому під час його розробки доціль¬но виходити з таких теоретичних принципів: включення України в систему міжнародних економічних відносин на постійній основі; по¬етапний перехід від державно-адміністративної монополії на зовні¬шньоекономічну діяльність до саморегульованої системи, яка за¬безпечує економічну безпеку України; використання як основних критеріїв ефективності міжнародного економічного співробітництва вигоди й доцільності з точки зору інтересів України, подолання економічної прив'язки до країн СНД і перехід до взаємодії з усіма країнами світу. Україна стоїть на шляху формування необхідної за¬конодавчої бази, створення відповідного економічного середовища й розвитку вищеназваних інституційних структур.