Зовнішньоекономічні зв'язки України з країнами світу
Україну щорічно відвідує понад 250 тис. інтуристів, або 12% від обсягу країн СНД, 0,05-0,06% — від світового рівня (початок 90-х років). У сумі доходів частка респуб¬ліки становить відповідно 12,5 і 0,02-0,03%. Отже, роль нашої держави у світовому обміні туристами незначна. Слід повніше і ефективніше використовувати такі види ту¬ризму, як маршрутно-пізнавальний, курортно-оздоровчий, діловий, ярмарковий, конгресний, лікувальний, лижний, а також туризм з метою навчання, полювання, рибальства, релігійний. Україна має для цього всі умови. На думку експертів Всесвітньої туристської організації (ВТО), міжна¬родний туризм у перспективі розвиватиметься у трьох на¬прямах: 1) як молодіжний, 2) економічно активного насе¬лення, 3) людей віком понад 55 р.
Вимагають оперативного вирішення і проблеми управ¬ління туризмом, якими в Україні зайнято близько 750 ор¬ганізацій (середина 1992 р.). Міжнародний інтуризм вхо¬дить в управлінську сферу "Укрінтуру", "Супутника", об'єднання по туризму Ради Федерації незалежних про¬фспілок. У 1992 р. при Міністерстві зовнішніх економічних зв'язків України створено управління у справах туризму. Певний подібний структурний елемент потрібен і в системі Верховної Ради республіки. Та й туристичні організації країни повинні б утворити свій всеукраїнський орган (на¬приклад, Раду), який би представляв інтереси галузі перед державними структурами.
Інтуристська галузь має дві нероздільні грані: 1) ек¬спортну (організація туристських поїздок за кордон) і 2) імпортну (обслуговування інтуристів в Україні). .
Україна активно співпрацює з іншими державами в га¬лузі освіти і культури. З 1954 р. вона є членом спеціалі¬зованої установи 00Н з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), штаб-квартира якої розміщена у Парижі. Ви¬ща школа України тісно контактує з зарубіжними партне¬рами у взаємній підготовці фахівців, обміні практиканта¬ми, викладачами-стажерами, аспірантами. До нас приїж¬джають для читання лекцій студентам викладачі з Росії, Швеції, Швейцарії, Болгарії, інших країн (лекції з мене¬джменту, маркетингу, біржової діяльності).
У 1992 р. Україна, зокрема Львівський університет, включилась в роботу Балтійського університету — об'єд¬нання вчених і студентів 13 країн, що діє на базі універ¬ситету шведського міста Уппсала. Вчені кафедр економіч¬ної і соціальної географії та політичної географії і країноз¬навства координують роботу по розробці оглядового атласу "Балтійський регіон: народи і країни".Значну роботу серед зарубіжних громадян проводять національно-культурні товариства України. Зокрема, слід відзначити діяльність Українського товариства дружби і культурних зв'язків із зарубіжними країнами і Товариства культурних зв'язків з українцями за кордоном (товариство "Україна"), Перше з них налагодило сталі контакти майже з 900 громадськими організаціями і з понад 300 відомими громадськими діячами із 102 країн світу. Товариство "Ук¬раїна" співпрацює з 50 організаціями зарубіжних українців Польщі, Чехії, Словаччини, колишньої Югославії, країн Західної Європи, США, Канади, Латинської Америки, Ав¬стралії.
З міжнародним світом тісно пов'язаний Союз Українок (СУ), створений (точніше відновлений, бо був ліквідований більшовиками у 1939 р.) 20-21 грудня 1991 р. у Києві на Першому Всеукраїнському установчому з'їзді. Осередки за¬рубіжних союзів українок засновані у всіх державах світу, де компактно проживають українські родини.
Одним із чинників дальшого розвитку охорони здоров'я і медичної науки в Україні є її інтеграція у світові медич¬ні структури.
Помітною подією у галузі міжнародної співпраці став III конгрес Світової Федерації Українських Лікарських То¬вариств (СФУЛТ), що відбувся у Києві (3-10 серпня) і Львові (10-17 серпня 1990 р.). Це Товариство було засно¬ване в травні 1977 р. у Чікаго, США. Воно організаційно об'єднало всі українські лікарські товариства в діаспорі. Конструктивні зв'язки українських лікарів світу сприяють прогресові медицини в Україні, поліпшенню охорони здо¬ров'я нашого народу.
Самостійно і впевнено Україна виходить на міжнародну спортивну арену. Досить успішним був перший виступ на¬шої команди на Всесвітній шаховій Олімпіаді в столиці Філіппін Манілі (1991 р.), де команда українок посіла друге місце. Ще більш впевненою стала гра наших спорт¬сменів на командному чемпіонаті Європи в угорському мі¬сті Дебрецені (1992 р.), де жінки вибороли золоті медалі, а чоловіки — срібні, а також на зимовій Олімпіаді в Ліллехаммері (Норвегія), де юна українська спортсменка Ок¬сана Баюл здобула золоту нагороду в одиночному фігурно¬му катанні на ковзанах.
Екологічна ситуація в Україні настільки складна, що стала ланкою глобальної проблеми людства. Досить назва¬ти аварію на Чорнобильській АЕС, яка викликала радіоак¬тивне забруднення суміжних територій України, Білорусії й Росії. Отже, участь нашої держави у світовому екологічному співробітництві вкрай необхідна. І Україна активно включається у це співробітництво. Вона співпрацює з Про¬грамою ООН по навколишньому середовищу (ЮНЕП), за¬снованою 15 грудня 1972 р. Українська делегація була учасником Конференції ООН по навколишньому середови¬щу і розвитку, що відбулася в червні 1992 р. у Ріо-де-Жанейро (Бразилія) з участю керівників 176 країн. У Львові в 1990 р. на міжнародній конференції з питань за¬хисту навколишнього середовища створено Міжнародний ін¬ститут-асоціацію регіональних екологічних проблем (МІ-АРЕП).