Зовнішньоекономічні зв'язки України з країнами світу

Передусім Україні необхідно вирішити ряд специфічних питань: залучення іноземної валюти в країну, створення валютного фонду й ринку валют, організація валютної біржі. Перші кроки в цьому на¬прямі вже зроблено. По-перше, для організації та функціонування Української валютної біржі прийнято ряд документів з удоскона¬лення валютного регулювання. У 1996 р. проведена грошова ре¬форма й стабілізація національної грошової системи. Розробляють¬ся спеціальні державні програми заохочення іноземних інвестицій. У сфері зовнішньоекономічної діяльності держава фінансує експор¬тні програми, освоєння нових видів продукції, упровадження у ви¬робництво нової техніки, видає експортерам субсидії для покриття різниці між високою внутрішньою ціною товару й низькою ціною аналогічного товару за кордоном.

Міжнародний обмін послугами стає вагомим фактором економіч¬ного зростання, а тому Україна вже розпочала й продовжує обслу¬говувати міжнародні зв'язки, оскільки вона має різноманітні транс¬портні та комунікаційні системи.

Україна може взяти участь у спорудженні нафто- й газопроводів, транспортних коридорів. Вона має благодатні умови для розвитку іноземного туризму, що буде сприяти не тільки збільшенню валют¬них надходжень, а й розвитку довіри та взаєморозуміння між на¬родами. Україна повинна стати важливим регіональним центром торгівлі валютою, зберігання грошей та кредитних операцій. Важ¬ливим напрямом співробітництва є розширення міжнародних куль¬турних і спортивних зв'язків.

Слід зазначити, що слабка активність України в міжнародному розподілі праці не тільки не відповідає, а й суперечить її національ¬ним інтересам.

7. ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ СВІТУ

Зовнішньоекономічні зв'язки в сучасних умовах стають могутнім засобом прискорення науково-технічного розвитку та інтенси¬фікації економіки. Нині оволодівати найновішими досягненнями науки і техніки без інтенсивного обміну науковими дослідженнями, різноманітними товарами і послугами означає нераціонально використовувати власні ресурси, втрачати час і темпи розвитку.

Зовнішньоекономічна діяльність дає змогу прискорювати на¬уково-технічний прогрес завдяки організації спільних досліджень, швидкому переобладнанню сучасною технікою цілих галузей і ви¬робництв, сприяє розв'язанню багатьох соціальних проблем. Отже, зовнішньоекономічні зв'язки стають одним з основних чинниківрозвитку господарства України.

Правову основу для практичного здійснення зовнішньоеконо¬мічної політики створюють Закони України "Про зовнішньоеконо¬мічну діяльність" (квітень 1991 р.), "Про вільні економічні зони" (жовтень 1992р.), "Про іноземні інвестиції" (березень 1993р.). Кон¬цепція Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність" грунтується на використанні можливостей ринкової економіки, яка поступово утверджується в державі. В Законі докладно опрацьовано механізм регулювання зовнішньоекономічної діяльності, який повинен за¬безпечити прогресивні структурні зрушення в економіці та сприятливі умови її залучення до світового поділу праці разом із збере¬женням господарського збалансування та рівноваги внутрішнього ринку України.

Кабінет Міністрів здійснює зовнішньоекономічну політику від¬повідно до законів України, укладає та забезпечує виконання мі¬журядових угод, здійснює заходи щодо раціонального використан¬ня державного валютного фонду і стабілізації платіжного балансу країни тощо.

Міжнародні зв'язки України здійснюються як у зовнішній тор¬гівлі, так і в економічному, науково-технічному і культурному спів¬робітництві, в міжнародному туризмі та інших формах.У зовнішній торгівлі впродовж утвердження в господарстві рин¬кових відносин скасовуватиметься державна монополія. Згідно з чинним законодавством встановлюється межа частки одного влас¬ника в 50 % загального експорту або імпорту країни, причому по¬рушення цього положення можна оскаржити в судовому порядку. Різні об'єднання (асоціації, консорціуми, торгові будинки тощо) не мають права прямо або опосередковано створювати монополії зов¬нішньоекономічної діяльності для певного виду товару чи товарної групи, а також будь-якої іноземної країни, транснаціональної кор¬порації тощо. Забороняються різного роду угоди, союзи та погод¬жені дії, спрямовані на поділ ринків збуту чи джерел постачання або інші засоби обмеження свободи конкуренції. Такі заходи спри¬ятимуть процесу утвердження відкритої згідно з світовими стан¬дартами економіки, посиленню в ній конкурентних засад, форму¬ванню гручкого, зорієнтованого на інтенсифікацію господарського механізму.

У нинішніх умовах господарство України переживає тривалу економічну кризу, що негативно впливає і на стан зовнішньої тор¬гівлі. Обсяг експорту не відповідає можливостям наших товарови¬робників і не забезпечує потреб держави у валютних надходжен¬нях, необхідних для стабілізації економіки, зниження рівня інфляції та бюджетних витрат.