Зовнішньоекономічні зв'язки України з країнами світу
За даними Міністерства статистики України, експорт за останні роки постійно скорочується. Крім того, дуже неефективною є струк¬тура експорту, майже 90 % його становлять сировина, матеріали, товари народного споживання. Вивозяться також гостродефіцитні ресурси і продаються на світовому ринку за демпінговими цінами. Навіть з країнами близького зарубіжжя Україна має від ємне сальдо балансу на продукцію виробничо-технічного призначення. Негативне сальдо у торгівлі з цими країнами зберігається для енер¬гоносіїв, прокату кольорових металів, целюлози, деревини, каучу¬ку, акумуляторів тощо, у світовий економічний простір Україна інтегрувала у ролі сировинного придатка. Доказом цього є те, що протягом кількох останніх років експорт машинно-технічних това¬рів у загальному балансі становить 10—20 %, а рівень експорту готової продукції у світі понад 50 %.
Зовнішньоекономічна діяльність України потребує докорінної перебудови — йдеться про зміну сировинного спрямування експор¬ту, підвищення в ньому частки продукції обробних галузей, удос¬коналення структури імпорту. Адже відомо, що Україна виробляла й може виробляти цілий спектр наукоємної, складної машинно-технічної продукції: літаки, автобуси, автомобілі, трактори, комбай¬ни, судна різного призначення, ракетні комплекси, верстати, тур¬біни, засоби зв'язку, електроніку, радіо- і телеапаратуру тощо. Ре¬ально основними експортерами конкурентної на світовому ринку продукції можуть швидко стати підприємства воєнно-промислово¬го комплексу, на яких зосереджені високоякісне обладнання, су¬часна технологія, висококваліфіковані фахівці.
У товарній структурі вивозу переважають вироби чорної мета¬лургії, залізна руда і кокс, продукти харчової промисловості. Про¬мисловий потенціал України достатній для надходження валюти, необхідної для сплати державного зовнішнього боргу, закупівлі найнеобхіднішого імпорту та оплати інших загальнодержавних по¬треб.
Реалізація цього потенціалу можлива за відповідної пропускної здатності транспортної інфраструктури, сприятливої соціально-полі¬тичної і правової ситуації та здатності зовнішньоторгових органі¬зацій та інших виконавчих структур до реалізації продукції.
Експортно-імпортні операції здійснюються як на валютній ос¬нові, так і у формі клірингу. Кліринг — система безготівкових роз¬рахунків, які грунтуються на заліку взаємних вимог і зобов'язань і здійснюються через банки або спеціальні розрахункові палати (пер¬ша створена в Лондоні в 1775 р.). Популярною нині стала форма бартерних операцій, тобто безпосереднього обміну товарами. Такі товарообмінні операції були найбільш поширені в Україні у 1992 р. і становили тоді майже 50 % загального товарообороту. Однак при такому товарообміні Україна втрачала великі кошти через неекві¬валентний вартісний обмін продовольчих товарів (зерна, цукру, олії) на паливно-мастильні матеріали.
Основним напрямом зовнішньоекономічної діяльності України є розвиток і поглиблення торгово-економічного співробітництва з республіками колишнього СРСР, країнами Східної Європи, розви¬неними країнами світу, особливо з тими, що мають чисельну укра¬їнську діаспору.Зовнішньоторгові організації та інші виконавчі структури повинні не тільки реалізовувати продукцію на традиційних ринках, а й вихо¬дити на нові перспективні регіони особливо в Азію, Африку, Латинську Америку та Австралію). Найважливішою формою економіч¬ного співробітництва з країнами близького зарубіжжя нині є взаєм¬ний обмін різними видами сировини, готової продукції та наукове співробітництво. Однак необхідними є послідовна і радикальна пере¬будова механізму економічних зв'язків, здійснення кардинальних за¬ходів для їх оптимізації. Зокрема, передбачено захист економічних інтересів України через встановлення митного кордону з республіка¬ми колишнього СРСР. Підписано обопільні угоди з Росією та Білорус¬сю про співробітництво у галузі зовнішньоекономічної діяльності, які не допускають реекспорту товарів, до яких інші учасники угоди за¬стосовують заходи регулювання. Реекспорт таких товарів має здій¬снюватися лише за письмової згоди та на умовах, що визначаються уповноваженим органом держави, яка є виробником цих товарів. Україна вивозить до країн СНД кам'яне вугілля, чавун, сталь, прокат чорних металів, залізну і марганцеву руди, самородну сірку, цемент, сіль, промислове устаткування, автобуси, тепловози, екскаватори, ав¬томобілі, трактори, кукурудзо- і бурякозбиральні комбайни, продук¬цію хімічної промисловості, цукор, масло, м'ясо, фрукти, консерви тощо. В загальному обсязі вантажів, які щороку вивозяться з України у ці країни, найбільшу частку мають коксівне вугілля і чорні метали.
Понад 72 % наших поставок отримує Росія. Основним спожива¬чем їх є Центральний район Росії, на який припадає майже 3/4 вивозу продукції з України. Значними споживачами залізної і мар¬ганцевої руд, чорних металів, які надходять з України, є Поволжя, Північний Кавказ. Певна кількість чорних металів, зокрема прока¬ту, вивозиться з України до Санкт-Петербурга, Білорусі, держав Балтії, Молдови, цукор — в усі республіки колишнього СРСР (за винятком Молдови), м'ясо, масло, м'ясні та ряд консервованих про¬дуктів — здебільшого в Росію.
В Україну з інших республік колишнього СРСР найбільше вво¬зить Росія — 70 %. Це — нафта, газ, ліс, папір, деякі марки чорних і кольорових металів, машини, устаткування та інша продукція.