Зовнішньоекономічні зв'язки України з країнами світу
Для інтеграції з економікою європейських та інших країн Україні необхідно максимально використовувати переваги міжнародного! розподілу праці та розташування в центрі Європи, створити сприятливий клімат для залучення іноземного капіталу та зарубіжних інвестицій. На сучасному етапі понад половину експорту України припадає на Європу. Одним з найважливіших завдань зовнішньое¬кономічної діяльності є диверсифікація ринків збуту та просування українських товарів у Африку, Латинську Америку, Азію з метою збільшення обсягів експорту та валютних надходжень.
Промисловий потенціал України достатній для успішного вирі¬шення проблем забезпечення валютних надходжень, потрібних для закупівлі найнеобхіднішого з імпорту, покриття загальнодержавних потреб і сплати зовнішнього боргу. Важливо збільшити питому вагу продукції машинобудування в загальному обсязі експорту України. Необхідність підтримки державою експортерів продукції машинобу¬дування зумовлена й тим фактором, що Захід не зацікавлений у прониканні наших товарів на світові ринки, тому створює додаткові квоти та митні бар'єри. Не дуже поспішають розвинені країни з на¬данням Україні вигідних кредитів під реалізацію проектів, що сти¬мулюють експорт машинобудівної продукції.
Без розробки й реалізації державної програми розвитку екс¬порту продукції машинобудування Україні не піднятися до рівня розвинених держав. Ця проблема ускладнюється ще й необхідністю одночасного проведення структурної перебудови, конверсії та ди¬версифікації цілого ряду підприємств. Слід зазначити, що Україна виробляє багато видів наукомісткої, складної продукції машинобу¬дування, яка зробила 6 честь економіці будь-якої країни світу (це літаки, трактори, автобуси, судна, ракетні космічні комплекси, верстати, турбіни та ін.).
2. ЗАГАЛЬНІ РИСИ ЗОВНІШНІХ ЗВ'ЯЗКІВ
Зовнішні зв'язки держави — це взаємообмін з країнами світу продуктами матеріального виробництва, енергією, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці, а також співробітництво політичних органів, спрямоване на ефективне розв'язання глобальних проблем людства, розширення особистих контактів громадян.
Зовнішні зв'язки мають розгалужену структуру. За змі¬стом, характером, предметами обміну поділяються на полі¬тичні, економічні, наукові, культурні, інформаційні, воєнні, екологічні, релігійні, гуманітарні відносини, особисті сто¬сунки громадян, їх можна групувати і за іншими ознака¬ми (часовою тривалістю: тимчасові та стабільні, довготри¬валі; за територією: з країнами Європи, Азії, Америки то¬що; за рівнем розвитку країн: з розвиненими країнами і країнами, що розвиваються тощо). При цьому кожна група зв'язків має свою ієрархічну багаторівневу структуру. На¬приклад, економічні зв'язки поділяються на зовнішньотор¬говельні, науково-технічні, інвестиційні, кредитно-фінансові, інтуристські тощо.
Різноманітними є функції світових зв'язків України. Вони покликані сприяти органічному її інтегруванню у всесвітні структури з мстою зміцнення миру й безпеки, ефективного розвитку економіки, науки, освіти і культури, формуванню єдиного екологічно чистого простору Землі, задоволенню особистих потреб громадян.Україна до встановлення в 1991 р. суверенітету була колоніальною, залежною від московського імперського цен¬тру країною. У структурі економіки гіпертрофовано доміну¬вали важка індустрія, військово-промисловий комплекс, міцно прив'язані до господарства Росії. По-хижацькому експлуатувалися родовища природних ресурсів (наприклад, природний газ Прикарпаття). Міжнародна торгівля велася через центральні союзні міністерства. Москва перетворилась у панівний розподільчий монстр, який щедро розтриньку¬вав валютні кошти на сумнівні цілі (комуністичним парті¬ям, владним структурам країн так званої соціалістичної орієнтації, на афганську авантюру тощо). Мовний та освіт¬ній (русифікація), інформаційний (система дезінформації), культурний та екологічний колоніалізм і етноцид щодо ук¬раїнської нації тільки доповнював цей диявольський симбі¬оз фальшивого соціалізму, злочинної КПРС (та ЇЇ лан¬ки — Компартії України) і колоніалізму.
3. ЕКОНОМІЧНІ ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ
Форми зовнішніх економічних зв'язків України — різ¬номанітні: зовнішня торгівля, міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва, експорт та імпорт капіталів і робочої сили, надання та одержання послуг (виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, мар¬кетингових, експортне- чи імпортно-поссредницьких, юридич¬них), міжнародне спільне підприємництво, сумісне будів¬ництво підприємств, науково-технічне співробітництво, ва¬лютні та фінансово-кредитні відносини, інтуризм, проведен¬ня на комерційній основі виставок, ярмарків, торгів, аукці¬онів тощо.