Зовнішньоекономічні зв'язки України з країнами світу

Після тривалого переслідування відроджується поліструктурна релігія України. Так, на першому синоді єпис¬копів Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ), що відбувся у Львові 17-31 травня 1992 р., крім вітчизняних владик, вирішували проблеми церкви зарубіжні учасники з Канади, США, Польщі, Хорватії, Німеччини, Франції, Ве¬ликобританії, Австралії, Бразилії. Встановилися контакти УГКЦ з Ватиканом — центром Католицької церкви всього світу. У Римі знаходиться Український центр, куди вхо¬дять Собор святої Софії, Український католицький універ¬ситет імені Папи Климентія, Українська мала семінарія. Українські церкви беруть участь в екуменічному русі за створення всесвітньої християнської церкви. Центром цього руху є Женева (Швейцарія).

Україна переживає складні часи державотворення і ста¬новлення ринкової економіки. І тут дуже багато важить єдність світового українства. Такому єднанню вельми спри¬яли Конгрес українців держав колишнього Радянського Со¬юзу, що відбувся в Києві 22-23 січня 1992 р., а також Всесвітній форум українців (ВФУ), який теж проходив у Києві 21-24 серпня 1992 р. На форумі створено Всесвітню українську координаційну раду, прийнято Маніфест полі¬тичних партій, рухів, об'єднань, угруповань, громадських організацій України, екзильних адміністрацій зарубіжного українства. У ньому виражена основна ідея форуму: домог¬тися єдності всього українства світу в ім'я вирішення го¬ловного завдання — побудови повноцінної держави Укра¬їни, матері всіх своїх дітей.

4. ПЛАТІЖНИЙ ТА ТОРГОВЕЛЬНИЙ БАЛАНСИ

Платіжний баланс — це категорія, в якій знаходять вартісний ви¬раз зовнішньоекономічні відносини країни зі світом. У ньому відби¬ваються результати міжнародних економічних відносин. Він найпо¬вніше (кількісно та якісно) виражає масштаби, структуру й характер зовнішньоекономічних операцій країни, її участь у світовому госпо¬дарстві.Платіжний баланс — це співвідношення між сумою над¬ходжень, одержаних даною країною з-за кордону, і сумою здійс¬нених нею платежів за кордоном за певний відрізок часу (рік, квартал, місяць). На його формування впливає ряд факторів: масш¬таби економічного потенціалу країни, сутність її участі у світовому поділі праці та ін.

Платіжний баланс — це документ, що відображає всі операції з грошима, які обслуговують зовнішньоекономічні зв'язки держави; це баланс між усіма доходами, які Україна отримує від іноземних держав у результаті зовнішньоекономічної діяльності, і всіма пла¬тежами, які вона здійснює зарубіжним державам. Облік платежів з усіх зовнішньоекономічних операцій відбувається за принципом по¬двійної бухгалтерії. Наприклад, гроші, які надійшли за рахунок екс¬порту, оприбутковуються зі знаком "плюс" (як прибуток), а гроші, що йдуть за кордон (наприклад, виплата за імпорт), записуються в платіжний баланс зі знаком "мінус" (як витрати). Різниця між дохо¬дами й витратами із зовнішньоекономічних операцій називається "сальдо платіжного балансу". Воно може бути позитивним або не¬гативним. В останньому випадку держава буде мати "дефіцит пла¬тіжного балансу". Це може негативно позначитися на стабільності обмінного курсу національної валюти.

Стан платіжного балансу визначається діючою міжнародною ва¬лютною системою і в свою чергу впливає на її функціонування. Україна розробляє платіжний баланс за схемою й методикою Між¬народного валютного фонду.

Платіжний баланс включає: торговельний баланс; платежі та над¬ходження за послуги, некомерційні платежі, доходи від зарубіжних інвестицій, рух довгострокового та короткострокового капіталів і валютних резервів.

Усі елементи платіжного балансу ділять на 3 групи:

1. Частина платіжного балансу, яка відображає експорт і ім¬порт, називається торговельник балансом держави (тобто платіж¬ний баланс ширше торговельного). Торговельний баланс — це співвідношення вартості експорту та імпорту даної країни з її торговельними партнерами. На цю групу припадає переважна сума платежів, які здійснюються за зовнішніми платіжними зобов'язан¬нями.

Якщо експорт перевищує імпорт, то торговельний баланс вважа¬ється позитивним (або активним), а якщо імпорт перевищує екс¬порт — негативним (або пасивним). Крім того, у першому розділі платіжного балансу відображається торгівля послугами (туризм, по¬слуги зв'язку, утримання військових баз за кордоном). Загальний підсумок по торговельному балансу й обліку послуг показує "саль¬до з поточних операцій".

2. Баланс послуг і некомерційних платежів — це платежі й надходження за користування іноземним транспортом; розрахунки за страхування; оплата поштово-телеграфних послуг, комісійних операцій, туризму, культурного обміну, приватних переказів (заро¬бітної плати, спадщини, стипендій, пенсій), утримання дипломатич¬них і торгових представництв; доходи від інвестицій (проценти й дивіденди з капіталовкладень); платежі за ліцензії, технічну допо¬могу, гонорари, використання винаходів і військові витрати за кор¬доном.