Зовнішньоекономічні зв'язки України з країнами світу

Сутністю зовнішньоекономічної діяльності є міжнарод¬ний поділ праці (МПП). У процесі МПП об'єктивно фор¬муються загальноукраїнський і регіональні (наприклад, об¬ласні) зовнішньоекономічні комплекси, що об'єднують вза¬ємопов'язані підприємства-експортери та імпортери (ядро комплексу), торгово-промислову палату України, різні об'єднання та асоціації, банки, які займаються операціями, пов'язаними з міжнародною діяльністю.

Центральними органами управління зовнішніми зв'язка¬ми с Верховна Рада України, Кабінет міністрів України, Міністерство закордонних справ України, Міністерство зов¬нішніх економічних зв'язків України; у низових тсриторі-ально-адміністративних ланках — місцеві Ради народних депутатів, управління міжнародних і зовнішньоекономічних зв'язків у системі обласної державної адміністрації.

На основі МПП сформувався профіль міжнародної спе¬ціалізації України, зумовлений розмірами її території і чи¬сельністю населення, забезпеченістю корисними копалинами і енергетичними ресурсами, характером грунтово-кліматичних умов, скономіко-географічним положенням, рівнем роз¬витку продуктивних сил і національного поділу праці, роз¬виненістю галузевої структури економіки, географією тран¬спортної мережі. В системі МПП Україна спеціалізується на виробництві машин (промислове устаткування, магістральні тепловози, трактори, екскаватори, судна, автомобілі, сільсь¬когосподарські машини, верстати, прилади, турбіни, літаки, обчислювальна техніка, продукції чорної металургії (заліз¬на і марганцева руда, прокат), вугілля, харчових продук¬тів (цукор, рослинна олія, мука, макаронні вироби, сіль, кондитерські вироби, овочеві консерви, м'ясо, молоко), хі¬мікатів, цементу, програмного забезпечення для ЕОМ.

Обсяг експорту України за межі колишнього СРСР становив у 1989 р. б,3млрдкрб., у 1990 р. — 5,9млрдкрб., у 1991 р. — 5,7млрдкрб. Цей спад — свідчення кризи у зовнішньоторговельних зв'язках, викликаної, насамперед, спадом виробництва і неефективністю торговельних зв'язків з державами Центрально-Східної Європи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія та ін.). Ще низькою є конкурентна здатність деяких українських това¬рів на міжнародному ринку. У стані зародження — ек¬спортний маркетинг, спрямований на глибоке вивчення міжнародного ринку.

У 1989 р. частка вивозу товарів з України у її виробництві сягла 14,9% в т.ч. у промисловості — 21,6%. Питома ж вага у споживанні ввозу становила 17,6%, в т.ч. промислових товарів — 25%.

Характер участі економіки держави в міжнародному поді¬лі праці проявляється в товарно-галузсвій структурі вивозу і ввозу. Як видно з таблиці, найбільшими проду¬центами на вивіз є машинобудування і металообробка, чор¬на металургія, харчова і хімічна та нафтохімічна галузі промисловості. У ввозі домінують продукти машинобудівної та металообробної, легкої, хімічної та нафтохімічної, хар¬чової та нафтогазової галузей промисловості.

Частину вивозу становить експорт за межі колишнього СРСР. У його складі різко переважала група "сировина, матеріали і товари народного споживання" і порівняно не¬значною була частка машин та устаткування. Правда, серед товарів першої групи були й вироби високої наукомісткої технології (наприклад, кольорові телевізори). І все ж нинішня модель експорту, в якому велику роль ві¬діграють сировина і матеріали, є відсталою.Ефективною формою зовнішньоекономічної діяльності є міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва, особливо при спільному виготовленні деталей і вузлів для телевізорів, комп'ютерів, бурякозбиральних комбайнів то¬що. Перспективною є співпраця з технічно розвиненими країнами (США, Японія, Німеччина, Франція, Великобри¬танія, Італія, Канада та ін.). На цій базі закономірно формуються міжнародні галузеві (наприклад, автомобілебу¬дівні) і міжгалузеві (наприклад, агропромислові) комплекси з участю українських партнерів.

За географічною ознакою теперішні зовнішньоекономічні зв'язки України доцільно поділити на: 1) відносини з краї¬нами СНД і рештою держав, що входили до складу колишнього СРСР, і 2) відносини з іншими зарубіжними державами, серед яких виділяється підгрупа економічно найрозвиненіших країн.

У першій групі пріоритетними с стосунки з Російською Федерацією. Україна вивозить у Росію різноманітні маши¬ни й устаткування (тепловози, вагони, літаки, трактори, верстати, металургійне та шахтне устаткування, автобуси, автонавантажувачі, телевізори, сільськогосподарські маши¬ни, комп'ютери тощо), кам'яне вугілля, хімікати, залізну і марганцеву руди, чорні метали, продукцію АПК й ін. З Росії в Україну надходять: продукція машинобудування (верстати, легкові та вантажні автомобілі, літаки, сільсько¬господарські машини, електровози, прилади, комплектуючі, обчислювальна техніка і т.д.), хімікати, вироби легкої про¬мисловості, а також паливно-сировинні ресурси (нафта, природний газ, апатити, боксити, лісоматеріали).