Аналіз і виявлення резерів покращення ефективності господарювання підприємства в галузі рослинництва

Збільшилось використання техніки, яка знаходиться у власності підрядних організацій. Більшість територій збираються шестирядними бункерами цукровими комбайнами. Після цього проводиться попередня чистка цукрового буряку погрузчиками – очисниками. Збільшується площа буртів з укриттям для зберігання.Транспортування відбувається в основному за рахунок машин підрядних організацій.

Наведена технологія сприяє отриманню позитивних результатів при вирощуванню цукрового буряку.[33]

Важливе значення для отримання позитивних результатів господарювання має державне втручання у процеси ціноутворення.

Рослинницька галузь у більшості країн світу поставлена в нерівні умови стосовно інших галузей економіки, що зумовлює необхідність державного втручання, в тому числі у процеси ціноутворення з метою наближення до цінового паритету з галузями матеріально-технічного забезпечення.Так у США ця функція покладена на Товарну кредитну корпорацію, засновану ще у 1948 році. Її основне завдання створення і розпорядження інтервенційним фондом. На той час цінова підтримка, що її здійснювала корпорація базувалася на концепції формули ’’ паритетної ціни ’’. Паритетна ціна трактується як ’’ справедлива ціна ’’ одержана фермерами за продану продукцію відносно цін, що вони змушені платити за нефермерську продукцію. В той час була введена нова формула паритету, що використовувала співвідношення цін за сільськогосподарську і несільськогосподарську продукцію за 10-річний період. Тепер для відповідних розрахунків у США використовують 5-річний період. Згідно з методикою підтримувані ціни визначаються щорічно на базі 85% від середніх ринкових цін за останні 5 років, розрахованих з відкиданням найвищих і найнищих цін, потім уточнюються відповідно до рівня запасів, які необхідно використати.[18]

У країнах Європейського Союзу широке застосування знайшли інтервенційні і цільові ціни. Інтервенційні ціни застосовують, коли ринкові ціни знижуються до мінімальних, що гарантуються державою, за межами яких товаровиробники не можуть нормально працювати. Цільові ціни поділяються на контрольні та орієнтовні і установлюються з метою визначення бажаного рівня ринкових цін. Контрольні встановлюються на бездефіцитну продукцію ( зерно, овочі, фрукти ), що йде на експорт, а орієнтовні ціни поширюються на дефіцитну продукцію, щоб стимулювати її виробництво. Крім цього, цільові ціни є базою для визначення рівня порогових і шлюзових цін з метою захисту внутрішніх цін від нижчих світових.[30]

Створення ринкового механізму, як переконує досвід країн з розвинутою економікою, є постійно діючою системою активного державного втручання через економічні підйоми в управлінні виробництвом сільськогосподарської продукції.

Практика свідчить про необхідність державної підтримки таких формувань: аграрних бірж, маркетингових формувань, систем кредитування та страхування сільськогосподарського виробництва, створення умов для конкуренції, система підготовки та перепідготовки кадрів.[8]

Всі перераховані напрями сприяють ефективному функціонуванню галузі в розвинутих країнах. Зарубіжні коаїни майже повністю забезпечують себе продуктами харчування, а також здійснюють її експорт в різні країни.

Проте Україна майже не використовує досвід розвинутих країн, про що свідчать незадовільні результати господарювання. Маючи таку кількість наявних ресурсів для вирощування сільськогосподарської продукції

1.2 Стан та аналіз виробничого потенціалу галузі

Розвиток економічних процесів вимагає глибокого та всебічного дослідження економічних категорій – головних одиниць економічного мислення. Економічну категорію ’’ потенціал ’’ в широкому науковому вжитку почали використовувати в кінці 70- х – на початку 80-х років хх століття. Саме на цей період припадає розвиток методологічних досліджень і термінологічного визначення різних аспектів даного поняття.

Основна мета виробничого потенціалу підприємства полягає у створенні нових вартостей, тому його склад і характеристики елементів повинні відповідати й визначатися вимогами продукції, яку виробляють.

Виходячи з цього складовими виробничого потенціалу галузі рослинництва є земля, основні виробничі й оборотні засоби і технологія. Не будучи речовим елементом виробництва, технологія є тим ланцюгом виробничого процесу, в якому в першу чергу реалізуються наукові та технічні рішення. Важливими компонентами технології є послідовність виконання технологічних операцій, кожна з яких базується на певних природних процесах і людській діяльності й у сукупності спрямовані на створення певного продукту.