Аналіз і виявлення резерів покращення ефективності господарювання підприємства в галузі рослинництва

Для оцінки виконання плану виробництва продукції за асортиментом порівнюють обсяг продукції, яку можна зарахувати у виконання плану за асортиментом з плановим їх обсягом. При цьому в рахунок планового асортименту відносять: за перевиконання плану виробництва – плановий обсяг, при невиконанні – фактичний обсяг продукції.

Виконання плану за асортиментом оцінюють за коефіцієнтом, який обчислюють відношенням обсягу виробленої продукції занесеної в рахунок планового асортименту до обсягу продукції передбаченої планом.

Виконання плану за асортиментом по однорідних культурах визначають за натуральними показниками, а по різних видах продукції – у вартісних.

Дуже важливим показником, що характеризує виробництво сільськогосподарської продукції є її якість, тобто сукупність властивостей, здатних задовольнити певні вимоги споживача. Важливим є цей показник і тому, що він по суті є визначальним для підвищення конкурентоспроможності продукції. Тому основне завдання аналізу – встановити на скільки продукція підприємства за якісними характеристиками задовольняє споживача. Така оцінка робиться на підставі опитування споживачів, аналізу тенденції попиту на продукцію, порівняння фактичних параметрів якості продукції з нормативами.

Якість насіння характеризується сортом, репродукцією, класом, який враховує схожість, чистоту, енергію проростання, абсолютну масу 1000 зерен.

Отже, оцінка виробництва продукції за обсягом, асортиментом, якістю і строками дає змогу зробити аргументовані висновки про її потенційну конкурентоспроможність і ефективність.

Третім і заключним етапом аналізу є визначення ефективності галузей рослинництва, яка включає також вивчення показників прибутковості і рентабельності.[39]

Ефективність – це економічна категорія, що відображає співвідношення між одержаними результатами і витраченими на їх досягнення ресурсами, при чому при вимірюванні ефективності ресурси можуть бути представлені або в повному обсязі за їх первісною вартістю або у формі виробничих витрат. Ефективність може бути технологічна, економічна, соціальна, екологічна.[2]Рис. 1.5 – Ефективність галузей рослинництва

Проведення комплексного аналізу дає можливість проаналізувати стан підприємства і виявити резерви підвищення ефективності. Тому доцільно проводити його на кожному підприємстві. Це дасть змогу запобігти втратам.

У велечині фінансових результатів безпосередньо віддзеркалюються усі аспекти діяльності господарюючого суб’єкта: технологія і організація виробництва, система внутрішнього і зовнішнього управління, особливості діяльності.

Результатом господарської діяльності є економічний її підсумок у грошовій формі, який має два ’’ полюси ’’ прояву: позитивний і негативний, тобто прибуток і збиток.

Позитивний фінансовий результат – прибуток – є метою, заради якої працює або, принаймі повинно працювати підприємство.

Прибуток – це абсолютний показник ефективності діяльності підприємства, позитивна форма фінансових результатів у випадку перевищення суми доходів над сумою витрат, які були понесені, отримання цих доходів, що в майбутньому формує фінансові результати підприємства та держави.

У сучасних умовах не слід віддавати перевагу одному тлумаченню прибутку. Необхідно розглянути різні ситуації його походження, які взаємно не виключають, а доповнюють одна одну.

Він є рушійною силою ринкового механізму господарювання, основним джерелом економічного та соціального розвитку підприємства й держави в цілому. Така важлива роль прибутку зумовлена його функціями: