Аналіз і виявлення резерів покращення ефективності господарювання підприємства в галузі рослинництва
Потенціал галузей рослинництва включає земельні ресурси, коефіцієнт розорюваності яких в господарстві становить 0.87. В господарстві проводиться комплекс заходів щодо підвищення родючості грунтів.
Досить низька увага приділяється внесенню органічних і мініральних добрив, що в свою чергу приводить до зниження урожайності. Господарство має велику кількість різноманітної техніки, використовувати і утримувати яку іноді недоцільно. Щодо трудового потенціалу, то ним галузь майже повністю забезпечена.
Вииролбництво основних сільськогосподарських культур постійно знижується. Лише зернові, а саме пшениця, дають значний обсяг валових зборів. Урожайність культур також зменшилась, а по деяких видах майже у два рази.
Недивлячись на зниження виробничих витрат собівартість продукції рослинництва зростає. Цьому сприяє нераціональне виконання технологічних процесів по видах продукції.
Незважаючи на вище перераховані перешкоди рослинницька продукція для господарства залишається прибутковою і рівень рентабельності в 2005 році становить 8.77%.
РОЗДІЛ ІІІ: ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗЕЙ РОСЛИННИЦТВА
1.Можливості збільшення урожайності та обсягів виробництва основних видів культур.
Підвищення ефективності галузей рослинництва перш за все пов’язують із збільшенням виробництва продукції, зниженням її собівартості та підвищенням її якості.
Звернемо увагу на збільшення виробництва продукції. Оскільки можливості розширення площ посівів у господарстві вичерпані, то основним фактором збільшення виробництва залишається підвищення урожайності культур. Цього можна досягти різними шляхами і зокрема за рахунок поліпшення земельних угідь шляхом меліорації, боротьби з ерозією, вапнування ( гіпсування ).
Значно підвищити урожайність сільськогосподарських культур можна дотриманням агротехнічних умов. Проте не всі агротехнічні фактори одинаковою мірою зумовлюють високу урожайність, тому особливу увагу приділяють сортооновленню, хімізації, меліорації, комплексній механізації і автоматизації виробничих процесів.[2]
Досвід передових підприємств і дані науково – дослідних установ показують, що за рахунок поліпшення селекційно – насінницької роботи, впровадження у виробництво врожайніших районованих сортів можна забезпечити приріст урожаю окремих культур на 20%.
Проведемо аналіз урожайності озимої пшениці в НДГ БДАУ. Основними факторами, які впливають на урожайність є метеорологічні і агротехнічні.
Кількісний вплив метеорологічних факторів на врожайність сіяних культур визначають за допомогою дисперсійного або кореляційного аналізу. Результативною ознакою є урожайність. А факторами: температура повітря, кількість опадів, природна родючість. Сукупний вплив природних факторів на результативні показники можна виявити шляхом аналізу урожайності за ряд років, застосувавши прийом аналітичного вирівнювання за прямою:
yt = а + bt
а = ∑y / n; b = ∑yt / ∑t².
Метеорологічні і агротехнічні фактори характеризує загальна дисперсія врожайності, де δ² = ∑y² / n – ( ∑y / n )².
Дисперсія теоретичних значень урожайності характеризується її варіацією під впливом агротехнічних факторів, де δ²1 = ( yt – y )² / n