Антимонопольна політика в Україні

Із аналізу чинного українського антимонопольного законодавства випливає, що Антимонопольний комітет України і його органи мають право відмовити у наданні згоди, якщо у результаті аналізу спрогнозованих наслідків концентрації вони дійдуть висновку, що ці наслідки матимуть несприятливий характер для кокурентного середовища. Варто законодавчо встановити, що у рішенні Антимонопольного комітету чи його органа щодо згоди на концентрацію може бути передбачено виконання суб’єктами господарювання визначених вимог, спрямованих на забезпечення конкуренції. Крім того, потрібно розробити перелік цих вимог і критерії їх встановлення. Також потрібно передбачити обов’язок антимонопольних органів у рішенні вказувати конкретні вимоги, їх обґрунтування і терміни виконання.

Отже, автор наголошує на регламентуванні діяльності антимонопольних органів і позбавленні їх можливості незаконно використовувати свою владу і повноваження.

3.12. Анотація на статтю

Виктория Малиновская. О совершенствовании антимонопольного законодательства// Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. - №8. – с.8-10.

Через усю статтю автор проносить думку про те, що антимонопольне законодавство України недосконале і неточне, тому потребує суттєвих доробок. Законодавство повинне забезпечувати одну з основних економічних функцій держави – створення умов для добросовісної конкуренції підприємців між собою і державна підтримка вітчизняних суб’єктів підприємницької діяльності як у країнах СНД, так і на європейських ринках. Як зазначено у статті, для забезпечення і підтримання нормального конкурентного середовища держава реалізує цю економічну функцію за такими пріоритетними напрямами:1)створення рівних умов для здійснення підприємницької діяльності усіма учасниками конкурентних відносин;

2)протидія усім видам протизаконних угод, що послаблюють конкуренцію, у тому числі, діям, котрі передбачають розподіл ринку за територіальною ознакою;

3)визначення і дослідження конкретних монополій та галузевих олігополій і попередження зловживання їхнім домінантним становищем;

4)попередження і припинення дискримінації господарчих суб’єктів з боку органів державної влади і місцевого самоврядування.

Автор статті наводить основні критерії ефективності законодавства і особливо наголошує на вдосконаленні його шляхом систематизації. Причому найбільш оптимальним видом систематизації антимонопольного законодавства України мала б стати його кодифікація. Прийняття Антимонопольного Кодексу України дозволило б детально систематизувати усі види порушень у сфері конкуренції, відповідно встановити єдину систему мір юридичної відповідальності за них і єдиний механізм реалізації цієї відповідальності.

Автор висовує пропозицію про внесення змін до Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”. Вона робить висновок, що потрібно уточнити визначення і відкорегувати цілий ряд складових недобросовісної конкуренції. Необхідно внести корективи і щодо регулювання дискримінації господарчих суб’єктів. Це спричинено тим, що реальний перелік форм дискримінації господарчих суб’єктів органами державної влади і місцевого самоврядування набагато ширший за перелік затверджених законодавчо складових. Саме цим складовим, сказано у статті, законодавці повинні приділити особливу увагу в Антимонопольному Кодексі, давши загальне визначення дискримінації господарчих суб’єктів, розширивши перелік чинних складових, відкорегувавши їх; створити єдину систему правопорушень зі спеціальним суб’єктом (органом державної влади і місцевого самоврядування), детальніше регламентувавши його відповідальність.

У чинному антимонопольному законодавстві України нема чіткого, добре продуманого правового механізму реалізації законодавчих приписів, діяльної ситеми правових гарантій підприємницької діяльності, норм, що забезпечують підтримку і стимулювання конкуренції.

До сьогодні залишається законодавчо не розв’язане питання про порядок і характер взаємодії Антимонопольного комітету України і Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі.

Таким чином створення ефективної системи законодавства сприятиме нормалізації умов роботи правозастосовних органів і створенню чудового клімату для конкурентів.